ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В  :

Відповідно до Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2003року частково скасовано Рішення господарського суду Дніпропетровської області 26.03.2003 та зобов’язано господарський суд Дніпропетровської області видати наказ, яким стягнути в солідарному порядку з ЗАТ “Дніпроенергоресурс” м. Дніпропетровськ та ВАТ “Красноармійський динасовий завод” м. Красноармійськ Донецької області на користь ТОВ “Механізатор” м. Дніпропетровськ 900000грн. основного боргу, 5250грн. процентів, 1700грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 850грн. витрат по сплаті держмита в апеляційному суді (том 1, а.с. 125-127).

На виконання зазначеної постанови апеляційного суду видано Наказ 27.03.2003 (том 1, а.с.128).

Додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.04.2003 з відповідачів на користь позивача стягнуто 29 250грн. процентів (том 1, а.с.132). На виконання додаткової постанови апеляційного суду видано Наказ 05.05.2003 (том 1, а.с.134).

03.02.2006 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся  ліквідатор позивача Клименко С.А. із заявою про видачу дублікату Наказу суду 05.05.2003 (том 2, а.с. 26-28).

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 16.03.2006 у справі № 25/211 (суддя Чередко А.Є.) за заявою ліквідатора ТОВ підприємства «Механізатор»відновив строк пред’явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської обл. від 05.05.2003 у справі № 25/211 (том 2 а.с.47).

ВАТ «Красноармійський динасовий завод», не погодившись з вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій просило зазначену ухвалу скасувати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 апеляційну скаргу ВАТ «Красноармійський динасовий завод»залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2005 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ВАТ «Красноармійський динасовий завод»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену постанову, аргументуючи порушенням норм процесуального права, а зокрема, ст.ст. 116, 118, 120 Господарського процесуального кодексу України, застосуванням судом зворотної дії в часі щодо змін до законодавства про встановлення строків пред’явлення наказу суду до виконання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент видачі Наказу суду 05.05.2003   виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до п.2 статті 21 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції ЗУ №327-ІУ чинній на момент видачі наказу 05.05.2003 накази господарських судів можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох місяців. Зазначена норма права діяла до 28.08.2003 (до набрання чинності ЗУ №1095-ІУ від 10.07.2003, яким строк пред’явлення наказу до виконання збільшено до трьох років).

Як вбачається із матеріалів справи, Додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.04.2003 з відповідачів на користь позивача стягнуто 29 250грн. процентів (том 1, а.с.132).

На виконання додаткової постанови апеляційного суду видано Наказ 05.05.2003 (том 1, а.с.134).

03.02.2006  ТОВ «Механізатор»звернулось до господарського суду із заявою про відновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.05.2003 по справі № 25/211 (том 2, а.с. 26-28).

Підставою поновлення пропущеного строку пред’явлення до виконання зазначеного наказу та видачі дублікату наказу, ТОВ «Механізатор»зазначило довідку №2 від 01.02.2006, якою стверджувало, що наказ арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.05.2003 по справі №25/211 на адресу позивача не надходив та у зв’язку з відсутністю керівних органів позивача у нього не було можливості раніше звернутися до суду із заявою про поновлення строку дії наказу суду, що обґрунтовував порушенням щодо позивача, як відсутнього боржника, справи про банкрутство №Б29/150/05 згідно ухвали суду 03.08.2005.

Суди визнали поважними причини тривалого пропуску строків пред’явлення наказу суду до виконання, виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні докази відправлення оригіналу наказу суду рекомендованим листом, позивач змінив адресу місцезнаходження та був відсутній за юридичною адресою місцезнаходження, що підтверджується порушенням щодо нього справи про банкрутство відсутнього боржника у 2005році, а також, прийняли до уваги перше звернення про видачу наказу суду заявою №09/02 від 09.02.2004, дійшовши висновку про те, що заява була залишена без задоволення (том 2 а.с.2).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується надання судом відповіді позивачу 16.02.2004 на його звернення, якою позивача повідомлено про видачу наказу суду 15.05.2003 (том 2 а.с.3). Також матеріалами справи підтверджується ознайомлення позивача з матеріалами справи 26.08.2004 (том 2 а.с.17), що спростовує його непоінформованість про видання наказу суду 05.05.2003 до моменту звернення в суд із заявою 03.02.2006 . Матеріалами справи також  підтверджується винесення 03.01.2006 Ухвали суду про відмову у видачі дублікату наказу суду 05.05.2003, яка набрала законної сили (т.2 а.с.22).

Зазначеним доказам судами не дано ніякої оцінки, що має значення для встановлення поважності причин пропуску поновлення строку дії наказу суду та видання дублікату наказу суду 05.05.2003.

Судами також не дано правової оцінки тим обставинам, що відповідно до наведених норм права строк пред’явлення наказу до виконання на момент його видання становив три місяці і перебіг його закінчився 05.08.2003, до моменту набрання чинності змін до законодавства, якими строк пред’явлення наказу до виконання збільшено до трьох років (ЗУ №1095-ІУ від 10.07.2003).

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 «Про судове рішення» рішення суду є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких виходив суд при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

З огляду на викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти таким вимогам не відповідають, у зв’язку з чим їх слід скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, надати оцінку доказам у справі, які приймаються до уваги, а також доказам, які відхиляються судом та прийняти рішення з дотриманням норм чинного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» задовольнити.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 скасувати, справу №25/211 направити на новий судовий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                                                                                                                    Н. Ткаченко