Справа № 2а-10/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2009 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Карабан І.І.
при секретарі Соляник В.О.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Шишкіної М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського міського суду Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною, -
ВСТАНОВИВ:
04 грудня 2008 року позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради (далі - УПСЗН) з відмови нарахувати та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон України № 2811-ХІІ) за період з липня 2007 року по 01 листопада 2008 року, зобов'язанню відповідача нарахувати та виплатити вказану допомогу за період з квітня 2007 року по листопад 2008 року включно в розмірі 7739,85 грн., а також зобов'язати проводити такі виплати і в подальшому у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести року. Просила відновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки про її права про отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму її не повідомили, а про факт порушення її прав вона дізналася із ЗМІ. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що має на своєму утриманні сина Микиту, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і перебуває на обліку в УПСЗН, їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак відповідачем вказана виплата за період з 02 квітня 2007 року по 01 грудня 2008 року виплачувалась їй в значно менших розмірах, ніж передбачено законом.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі і пояснила, що в листопаді 2008 року із програми новин на телебаченні дізналася, що допомога по догляду за дитиною виплачується в меншому розмірі, ніж передбачено законом. Вона звернулась до відповідача, але їй було відмовлено у виплаті недоплаченої допомоги.
Представник відповідача Шишкіна М.О., діюча на підставі довіреності № 01-17/2290 від 08.09.2008 р., позов не визнала в повному обсязі і пояснила, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які встановлюють розмір виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначені неконституційними, однак додаткових вказівок щодо порядку погашення заборгованості, яка виникла внаслідок застосування положення статті 56 вказаного Закону в Рішенні Конституційного суду не вказано і додаткові кошти з Державного бюджету як на погашення цієї заборгованості, так і на виплату допомоги в подальшому у встановленому законом розмірі також на рахунок управління не надходили. Крім того, позивачкою пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду. Що стосується виплат допомоги в 2008 році, то пунктом 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.15 Закону України № 2811-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої допомога і виплачувалась позивачці, з урахуванням її доходів. Зобов'язання проводити такі виплати в подальшому не ґрунтуються на законі та суперечать ст..ст.2,6,105 КАС України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідно до них правовідносини.
Позивачка є матір'ю дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.8). Дитина проживає разом з нею (а.с.10).
Розпорядженням № 400704 від 12 квітня 2007 року позивачці було призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 квітня 2007 року (а.с.22).
Відповідачем позивачці було сплачено в квітні 2007 року - 96,40 грн., в травні - червні 2007 року - 99,72 грн. щомісяця, в липні 2007 року - 101,16 грн., в серпні 2007 року - 103,41 грн., в вересні - жовтні 2007 року - 104,85 грн. щомісяця, в листопаді 2007 року - 107,73 грн., в грудні 2007 року - 110,88 грн., в січні - листопаді 2008 року 130 грн. щомісяця (а.с.9).
26 листопада 2008 року УПСЗН листом № 01-17/3072 за підписом начальника управління відмовлено позивачці у виплаті їй заборгованості з щомісячних виплат допомоги по догляду за дитиною з причин правомірності здійснення управлінням розрахунку (а.с.13).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року (далі Закону України № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Закон України № 2811-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 2811-ХІІ громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України № 2811-ХІІ одним із видів допомоги є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років ( в редакції статті, яка діяла до 1 січня 2008 року).
Відповідно до ст..56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України № 2811-ХІІ. Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року (справа про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року з наступними змінами і доповненнями розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років з 1 квітня 2007 року становить 463 гривні, а з 1 жовтня 2007 року становить 470 гривень.
Таким чином , позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а дії відповідача по відмові в нарахуванні та виплати недоплаченої суми допомоги у вказаному розмірі є неправомірними.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2072 гривні 74 копійок ((463 грн/31 день х 23 дня - 101,16 грн/31 день х 23 дня) + (463 - 103,41) + (463 - 104,85) + (470 - 104,85) + (470 - 107,73) + (470 - 110,88)).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України № 2811-ХІІ покриття витрат на виплату державної допомоги сiм'ям з дiтьми здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України у виглядi субвенцiй до мiсцевих бюджетiв.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропущення позивачкою встановленого ст.99 КАС України річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушений прав, свобод та інтересів громадян, оскільки вважає їх такими, що не ґрунтуються на законі.
Ч.2 ст.99 КАС України визначено, що річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Суд вважає, що річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав почав перебіг з листопада 2008 року, тобто з дня коли позивачка дізналася про своє порушене право із ЗМІ. Про вказану обставину також свідчить той факт, що саме після цього позивачка звернулася до відповідача з проханням про виплату її недоплаченої суми допомоги. Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт власних повноважень, який повинен діяти у відповідності до законодавства, не тільки не проінформував позивачку про її права, а і ввів її в оману стосовно істинного розміру допомоги, оскільки повідомив позивачку листом від 26 листопада 2008 року про виплату їй допомоги в 2007 році згідно чинного законодавства із розміру, який встановлено ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у той час коли вказана норма була визнана неконституційною.
З цих підстав суд вважає, що позивачкою не пропущено вказаний строк і тому підстав для його відновлення не має.
В іншій частині виплати допомоги в 2007 році дії відповідача правомірні і тому вимоги позивачки по зобов'язанню відповідача виплати їй недоплачену допомогу з 2 квітня 2007 року по 8 липня 2007 року не підлягають задоволенню.
Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із розрахунку прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за період з січня по вересень 2008 року включно не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до редакції ст.15 Закону України № 2811-ХІІ, яка набрала чинності з 01 січня 2008 рокудопомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку надається у розмiрi, що дорiвнює рiзницi мiж прожитковим мiнiмумом, встановленим для працездатних осiб, та середньомiсячним сукупним доходом сiм'ї в розрахунку на одну особу за попереднi шiсть мiсяцiв, але не менше 130 гривень.
З вказаного розрахунку позивачці і виплачувалася допомога в цей період і тому дії відповідача в цій частині правомірні.
Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача в подальшому провадити виплату допомоги в у розмірі прожиткового мінімуму, то статтею 104 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду особи з приводу порушеного його права, свободи чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Захист прав, свобод чи інтересів особи, які можуть бути порушені в майбутньому, процесуальним законодавством не передбачений.
У зв'язку з тим, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, підлягають присудженню здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати - судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.1) з місцевого бюджету Кіровської міської ради.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007), ст.ст. 1, 3, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, ст. 56,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року, керуючись ст.ст.2, 4, 8, 11, 17, 104, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради по відмові в нарахування та виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року із розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 в розмірі 2072 гривні 74 копійки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок місцевого бюджету Кіровської міської ради понесені судові витрати по сплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 січня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 16 січня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: