Справа № 263/3870/15-ц
Провадження № 2н/263/507/2015
УХВАЛА
07 квітня 2015 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши заяву Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за користування тепловою енергією, трьох відсотків річних, суми інфляційних втрат та витрат на сплату судового збору,
ВСТАНОВИВ:
ККП «Маріупольтепломережа» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за користування тепловою енергією за період з 01.10.2011 року по 01.03.2015 року в розмірі 5869,75 грн., три відсотки річних в сумі 271,68 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1456,63 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 121,80 грн.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно з п. 9 постанови № 14 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб’єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб’єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов’язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зважаючи на те, що із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що заявник ККП «Маріупольтепломережа» заявив вимоги про стягнення з боржників заборгованості за користування тепловою енергією за період з 01.10.2011 року по 01.03.2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України, а отже вбачається спір про право, тому суд відмовляє заявникові у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 100-101 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити Комунальному комерційному підприємству «Маріупольтепломережа»у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Роз’яснити Комунальному комерційному підприємству «Маріупольтепломережа» його право звернутися до суду з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її отримання.
Суддя: О.М. Томілін