Справа №2-147\09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12  лютого  2009 року      Кагарлицький районний суд Київської області в складі:          

                                                  головуючого      судді    Іванюти Т.Є…

                                                   при секретарі                 Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Кагарлику справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання земельних ділянок особистою приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

            Позивачка   звернулась   до суду з даним позовом посилаючись на те, що   з ІНФОРМАЦІЯ_1 року  по ІНФОРМАЦІЯ_2 року  перебувала зареєстрованому   шлюбі з відповідачем. 6 листопада 2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 жовтня  2006 року вона  одержала в спадок житловий будинок АДРЕСА_1. Належний їй спадковий будинок знаходився на земельній ділянці площею 0,60 га, яка була закріплена за даним будинковолодінням. Рішенням 2 сесії Расавської сільської Ради 4 скликання від 27 липня 2006 року НОМЕР_1 їй було безоплатно передано у власність вказану земельну ділянку.

            В даний час вона прийняла рішення  про продаж спадкового будинку та земельної ділянки, на якій він знаходиться, але продати його не має можливості, так як нотаріус вимагає згоди другого із подружжя, що відповідач відмовляється надати. Так як вона вважає земельні ділянки біля спадкового будинку особистою власністю, одержаною в процесі приватизації, то просить визнати їх особистою власністю.               

            В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала і суду пояснила, що її баба заповіла їй  будинок, але земельні ділянки не були нею приватизовані, тому просить визнати земельні ділянки  площею 0,2498 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,3111 га для ведення особистого селянського господарства її особистою власністю.

Відповідач з позовом згідний, і суду пояснив, що дійсно будинок заповіла  позивачці її  баба, а тому він згвдний щоб земельні ділянки біля спадкового будинку були визнані особистою власністю позивачки. Згідний написати згоду в нотаріуса при умові, що й позивачка відмовиться від  земельної ділянки, яку йому дали батьки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід  задоволити з слідуючих підстав.

                        В судовому засіданні встановлено, що  сторони   ІНФОРМАЦІЯ_1  року зареєстрували  шлюб,  який ІНФОРМАЦІЯ_2 року був  розірваний в органах ЗАГСу, що стверджується копіями свідоцтв про одруження та розірвання шлюбу.

Згідно  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.10.2006 року позивачка одержала в спадщину після смерті ОСОБА_3 жилий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1.

            Рішенням Расавської сільської Ради 2 сесії 4 скликання від 27 липня 2006 року НОМЕР_1 позивачці  було безоплатно передано у власність  земельну ділянку площею 0,60 га в т.ч.: земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та 0,35 га  для ведення особистого селянського господарства. Право власності позивачки на вказані земельні ділянки посвідчується державними актами серії ЯГ НОМЕР_2 та  серії ЯГ НОМЕР_2 виданими Расавською сільською Радою 19 жовтня 2006 року, згідно яких вона є власником  земельних ділянок площею 0,2498 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,3111 га для особистого селянського господарства.

            Поскільки земельна ділянка  передана позивачці у приватну власність у процесі її безоплатної  приватизації, біля будинку, який вона прийняла у спадщину, що відповідає   вимогам  ст.. 116,118,120  ЗК України, то дана земельна ділянка не може бути спільною сумісною власністю подружжя.

            А тому на підставі ст.. 325,328 ЦК України  вказані  земельні ділянки слід визнати особистою приватною власністю позивачки.

Так як  позов задоволено, то з відповідача на підставі ст..88 ЦПК України слід стягнути  судовий збір  в доход держави в сумі 170  грн.

            Враховуючи викладене, керуючись ст.209,212,213,214,215,218,224,226 ЦПК України, ст..116,118,120 Земельного Кодексу  України, ст.. 325,328  ЦК України  суд, -

ВИРІШИВ: 

                        Позов задоволити.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1  земельну ділянку площею 0,2498 га в межах згідно з планом, яка розташована по АДРЕСА_1 в с.Расавка Кагарлицького району для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельну ділянку площею 0,3111 га в межах згідно з планом, яка розташована по АДРЕСА_1 в с.Расавка Кагарлицького району  для ведення особистого селянського господарства. 

            Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі  170  грн.

Рішення набуває законної сили відповідно до ст. 223 ч.1, ЦПК України.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.

  Суддя:підпис

З оригіналом згідно