Справа № 2-а-18
2008 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2008 смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Калиній Г.В.
секретаря Федишин І.П.
адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Креховицької сільської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання рішень сесії сільської ради незаконними, -
В С Т А Н О В И В:
У своїй позовній заяві позивач просить постановити рішення, яким визнати незаконними рішення сесіїй Креховицької сільської ради від 20 березня 2007 року, про закріплення земельної ділянки розміром 0,18 га в урочищі «Пільці» за ОСОБА_4 та про вилучення у фонд сільської ради та дачу згоди ОСОБА_5 на складання проекту відведення земельної ділянки розміром 0,36 га по вул. Стефаника, для ведення сілького господарства, та скасувати їх.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, та пояснив, що за ним на підставі заповіту, рішенням Рожнятівського районного суду від 03 серпня 2007 року, визнано право власності на будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6. Остання також йому заповіла земельні ділянки, які були у її користуванні, а саме: площею 0,40 га між сусідами з однієї сторони з ОСОБА_5 та другої сторони ОСОБА_7, та земельну ділянку площею 0,18 га в урочищі «Пільці». Однак, рішеннями Креховецької сільської ради від 20 березня 2007 року вищезазначені земельні ділянки, які були у користуванні померлої ОСОБА_6 вилучені у останньої у фонд сільської ради та закріплені за ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Таким чином Креховицька сільська рада порушила його законні права на вказані земельні ділянки, так як до нього перейшло право користування даними земельними ділянками, після смерті ОСОБА_6 у з в»язку з переходом права власності на житловий будинок, що належав спадкодавцю.
Не заперечує, що вказані земельні ділянки не знаходяться АДРЕСА_1, де розташований спадковий житловий будинок, як і не заперечує, що земельна ділянка розміром 0,06 га, на якій розташований успадкований ним житловий будинок закріплена за ним. Документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_6 на спірну землю відсутні.
Представник відповідача - секретар Креховицької сільської ради Зорій Є.П. позов не визнала та пояснила, що після смерті ОСОБА_6 спірні земельні ділянки сільською радою були вилучені у фонд сільської ради, оскільки вона мала їх у користуванні, а не у власності.
Третя особа ОСОБА_4 позову не визнала та пояснила, що оскаржуваним рішенням за нею закріплено 0,18 га землі в урочищі «Пільці» у с. Креховичі, якою користувалася покійна ОСОБА_6 Вважає, що рішення про передачу їй землі є законним, так як спірна земля знаходиться далеко від житлового будинку, який успадкував позивач.
Представник третьої особи ОСОБА_5 позов також не визнала та дала у судовому засіданні аналогічні пояснення.
Вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки у власності ОСОБА_6 не перебували, а перебували у її постійному користуванні згідно з по господарським обліком сільської ради.
За змістом ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Однак позивачем не подано суду доказів про те, що покійна ОСОБА_6 зверталася до органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу їй землі і що спірна земля у встановленому порядку передана ОСОБА_6 у власність.
За змістом ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, при переході до особи права власності на будинок, будівлю або споруду, до неї переходить і право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.10) та матеріалами оглянутої у судовому засіданні цивільної справи № 2-59 за 2008 рік підтверджено, що на підставі рішення суду позивач став власником домоволодіння у с. Креховичі АДРЕСА_1, яке належало покійній ОСОБА_6
Судом встановлено, що житловий будинок, який перейшов у власність позивача розташований на земельній ділянці, розміром 0,06 га і вказана земельна ділянка залишена йому для обслуговування даного житлового будинку.
Спірні земельні ділянки не перебували у власності ОСОБА_6, не служили для обслуговування спадкового житлового будинку, а тому підставно передані у фонд сільської ради та передані третім особам.
Позивач на даний час не став належним власником чи належним землекористувачем спірної землі.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, вимагати усунення порушень свого права на землю має право власник земельної ділянки або землекористувач.
Оскільки позивач на даний час не є законним власником чи користувачем спірної землі, то не має права на судовий захист неіснуючого права власності чи права користування землею.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання незаконними оспорюваних рішень сесіїй Креховицької сільської ради від 20 березня 2007 року, оскільки позовні вимоги є безпідставними.
На підставі ст. ст. ст.ст. 12, 119, 120, 125, 140, 152,158 ЗК України, ст. 377 ЦК України, керуючись ст.ст., 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позовуОСОБА_3 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до
Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з часу її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги у строк встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження постанови.
Суддя: підпис
Копія відповідає оригіналу :
Суддя Рожнятівського районного суду Г.В.Калиній
Постанова не набрала законної сили :
Суддя Рожнятівського районного суду Г.В.Калинй