ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.08.06 відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Менської виправної колонії № 91 Управління державного департаменту України з виконання покарань в Чернігівській області. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.06 зазначене рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Судові акти мотивовано тим, що позивач не довів факту передачі продукції в 2001 році, не надав доказів, на підставі яких проводилась поставка товару відповідачу.

Суб'єкт  касаційного оскарження вважає, що судові акти ухвалені з порушенням вимог норм процесуального права, а саме ст.ст. 34 та 43 ГПК України, а отже, просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 17.08.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду   від 16.10.96 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Менської виправної колонії № 91 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ухвалюючи судові акти суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що рішеннями господарського суду Чернігівської області від 08.04.06 у справі № 14/77, від 26.04.06 у справі

№ 8(219)15/73 з відповідача стягнуто заборгованість за товар, отриманий від позивача протягом 2002 та 2003 року. Факти поставки продукції у 2001 році у даних справах не досліджували, а отже дані судові акти не слід розглядати в контексті застосування ст.35 ГПК України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивач не довів факту передачі відповідачу продукції в 2001 році, не надано договорів та інших первинних документів, на підставі яких проводилась поставка продукції в 2001 році.

Колегія суддів переглядаючи справу в межах повноважень ст. 111⁷ ГПК України вважає, що висновки  суду першої та апеляційної інстанції базовані на правильній оцінці матеріалів справи, так як позивач в заявленому спорі зобов'язаний подати докази на підтвердження його вимог, в той же час дані докази не були подані. Судами оцінювались та були правомірно відхилені посилання позивача на видану відповідачем довідку НОМЕР_1 та акт взаємо звірки, як на підставу наявності заборгованості по сплаті продукції.

Доводи скаржника про можливість визнання відповідей на запити, відзиви на позовні заяви, акти взаємозвірки належними та допустимими доказами заборгованості за поставлену продукцію в 2001 році не можуть бути прийняті, оскільки дані документи не свідчать про договірні відносини в 2001 році, а також не відображають поставку та одержання продукції  в зазначений період, а саме в 2001 році, на чому наполягає позивач.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що суди повно та всебічно дослідили подані докази та дали їм належну правову оцінку, а отже судові акти є законними та такими, що підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.06 у справі № 8/217 -без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко