Судове рішення #416000
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

25 січня 2007 р.                                                                                  

№ 10/289/06 

 

                                         

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Дерепи В.І. -головуючого,  Грека Б.М.,  Стратієнко Л.В.

 

за участю повноважних представників:

 

позивача

Процька В.Я.,

 

відповідача

ОСОБА_1,

 

3-ї особи

 

 

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”

 

на рішення

від 23 жовтня 2006 року господарського суду  Запорізької області

 

у справі за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж

 

до

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

про

стягнення 1199,76 грн., 

ВСТАНОВИВ:

 

У вересні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення 1119 грн. 76 коп., посилаючись на те, що останній в порушення правил користування електричною енергією здійснював електропостачання свого офісу по вул.Жуковського 57 кв. 7 м.Запоріжжя у відсутність договору.

 

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року в позові відмовлено.

 

У касаційній скарзі позивач просить рішення місцевого господарського суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

 

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

 

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

 

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1.6 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

 

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

 

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

 

Всупереч зазначеному та в порушення вимог ст.84 ГПК України рішення місцевого господарського суду прийняте в даній справі, за своїм змістом не відповідає цим вимогам.

 

Зокрема, господарським судом з достовірністю не були з'ясовані дійсні правовідносини, що склалися між сторонами у справі.

 

Поряд з цим, приймаючи рішення у справі господарський суд не зазначив в ньому докази на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими суд відхилив докази надані позивачем у справі та законодавство яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

 

Обгрунтовуючи відмову позивачу в позові наявністю наданого відповідачем до матеріалів справи договору оренди від 4 квітня 2005 року, укладеного відповідачем з ПП ОСОБА_2 на приміщення АДРЕСА_1, господарський суд не звернув уваги на ті обставини, що у вказаному договорі маються виправлення № квартири, загальної площі, та поверху на якому знаходиться дана квартира.

 

Оскільки Акт про порушення Правил користування електричною енергією від 19.08.2005 року було складено позивачем відносно відповідача, згідно порушень що мали місце в користуванні квартирою НОМЕР_1 зазначеною в договорі оренди будинку, яка також належить ПП ОСОБА_2, господарському суду доцільно було б, для повноти з'ясування обставин справи, вирішити питання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

 

Не можна погодитись також з висновками господарського суду зробленими в рішенні і в тій частині, що Акт НОМЕР_2 підписано невстановленою особою, оскільки вказаний висновок нічим не мотивований, хоч в акті про порушення зазначено, що його складено у присутності П.П.ОСОБА_1 та правильно зазначено його ідентифікаційний код НОМЕР_3 та домашня адреса, а експертиза відносно ідентичності його підпису в акті господарським судом по справі не призначалась.

 

За вказаних обставин, суд вважає, що рішення місцевого господарського суду як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

 

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111  ГПК України Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Рішення господарського суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

 

 

Головуючий, суддя                                                                        В.Дерепа 

 

Судді                                                                                                    Б.Грек   

 

                                                                                                     Л.Стратієнко

 

тс    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація