ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

23 січня 2007 р.

№ 8/1767

             Колегія суддів  Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді    Кузьменка М.В.,

судді                              Васищака І.М.,

судді                              Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу       Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”

на рішення                  від 15.05.2006р.

       господарського суду Хмельницької області

у справі                        №8/1767 господарського суду Хмельницької області

за позовом                   Товариства з обмеженою відповідальністю “ХмельницькЛізингАгроІнвест

до                                   Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Хмельницької філії

про                                визнання договору недійсним

в с т а н о в и л а :

Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі №8/1767. Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.

Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга  - поверненню  скаржнику з таких підстав.

Так, відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили, в силу ч.3 ст.85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84  ГПК України.

Оскаржуване рішення прийняте та оголошено судом 15.05.2006р., отже, набрало законної сили 25.05.2006р. Таким чином, останній строк для оскарження його у касаційному порядку –26.06.2006р. (25.06- вихідний день).

Як вбачається, касаційна скарга скаржником здана відділенню зв’язку №1 м. Києва для відправлення господарському суду Хмельницької області лише 29.12.2006р., тобто з порушенням встановленого строку.

Згідно ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що про прийняте у даній справі рішення дізнався лише 20.12.2006р., оскільки його представник не доповідав йому про розгляд даного спору у господарському суді.

Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.

В силу ст.87 ГПК України, рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваного рішення направлена сторонам, у т.ч. скаржнику в особі його відособленого підрозділу 18.05.2006р., тобто без порушення встановленого строку. При цьому, не виконання керівником структурного підрозділу відповідача обов’язків, що виникли в силу відносин представництва, не можна вважати поважною причиною пропуску строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.  

Крім того, скаржником, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається у відповідному клопотанні, зокрема, те, що про прийняте рішення йому стало відомо лише 20.12.2006р. При цьому, вказане твердження спростовується матеріалами касаційної скарги. Так, як вбачається з платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р., у якому зазначено в графі призначення платежу “держмито за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду у справі №8/1767”, принаймні станом на 04.12.2006р. про таке рішення вже було відомо скаржнику і він мав намір його оскаржити.

З огляду на наведене, відсутні підстави для відновлення пропущеного строку.

Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.

Перераховане державне мито у сумі 42,50грн. відповідно до платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р. підлягає поверненню з державного бюджету на підставі п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. “Про державне мито”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 53, 86, п.5 ст.1113 ГПК України,  колегія суддів

у х в а л и л а:

1.          У задоволенні клопотання Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги відмовити.

2.          Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії ”Украгролізинг” на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі №8/1767, а також додані до неї документи повернути.

3.          Видати Національній акціонерній компанії “Украгролізинг” довідку на повернення з державного бюджету державного мита у сумі 42,50 грн., перерахованого  відповідно до платіжного доручення  №1502 від 04.12.2006р.

Головуючий суддя                                                      М.Кузьменко                                                                                                                                                                           Суддя                                                                           І.Васищак

   Суддя                                                                             В.Палій