Справа № 461/2141/15-ц

Провадження № 4-с/461/27/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Кахнич С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа старший державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання протиправними, скасування постанови та зобов’язання до дій,

 в с т а н о в и в :

скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.12.2013р. ВП №40535431 по виконанню виконавчого листа №2-1096/10 від 26.10.2010р. про стягнення з КС «Надія» на користь ОСОБА_1 4535,70 грн.; визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2 щодо винесення оскаржуваної постанови, не направлення копії постанови стягувачеві та не вчинення в повному обсязі виконавчих дій; зобов’язати державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2 відновити виконавче провадження №40535431.

          В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що державним виконавцем не направлено копію оскаржуваної постанови та не проведено виконавчі дії у встановлені строки, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у скарзі. Просить скаргу задоволити.

Представник Галицького ВДВС Львівського МУЮ в судовому засіданні скаргу заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях, згідно яких просить відмовити в задоволенні скарги.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, державного виконавця, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що  рішенням,  дією  або  бездіяльністю державного  виконавця  чи  іншої  посадової  особи  державної  виконавчої  служби  під час виконання судового рішення,  ухваленого  відповідно  до  цього  Кодексу,  порушено  їх права чи свободи.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України.

Як встановлено судом, постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2 від 05.11.2013 року відкрито виконавче провадження №40535431 по виконанню виконавчого листа №2-1096/10, виданого 26.10.2010 року Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з КС «Надія» на користь ОСОБА_1 4535,70 грн. заборгованості.

Постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2 від 02.12.2013 року накладено арешт на майно боржника (КС «Надія») у межах суми стягнення.

З матеріалів виконавчого провадження видно, що державним виконавцем було скеровано запити в УДАІ ГУМВС України у Львівській області та ДПС України, у відповідь на які було повідомлено, що за боржником не числиться на праві власності транспортних засобів та відкритий рахунок в ПАТ «Укрсиббанк», на якому знаходяться кошти в сумі 97,44 грн.

Також, згідно інформаційної довідки з Держреєстру прав власності на нерухоме майно за боржником не числиться на праві власності жодного нерухомого майна або земельної ділянки, що також підтверджується відповіддю Управління Держкомзему у м.Львові від 06.02.2012р.

У відповідності до акту державного виконавця боржник за адресою реєстрації: м.Львів. вул.Менцинського, 5 не знаходиться.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1,2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З наведеного випливає, що державним виконавцем вживались, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання рішення суду, тобто останній діяв в межах наданих повноважень, а також у встановленому порядку оскаржувана постанова направлена скаржнику, а неточність допущена у постанові про відкриття виконавчого провадження в частині дати підтвердження добровільного виконання мають технічний характер, є ненавмисними та такими, які не впливають на виконання рішення суду.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», на підставі виданого у встановленому порядку виконавчого листа, та відповідно відсутні підстави для визнання незаконними дій державного виконавця щодо її винесення, так як такі були спрямовані виключно на виконання рішення суду. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що процесуальний строк подачі скарги пропущений скаржником з поважних причин, а відтак такий слід поновити.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

 у х в а л и в :

Поновити строк звернення до суду.

Відмовити в задоволенні скарги.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Стрельбицький В.В.