ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 січня 2007 р. | № 17/241-06 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М,
розглянувши
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2006р. та рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2006р.
у справі №18/104 господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”
до Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії
про стягнення 10 220,40грн.
в с т а н о в и л а :
Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2006р. та рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2006р., прийняті у справі №17/241-06
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.
Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України. При цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об’єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2006р., яка оскаржується в касаційному порядку, залишено без змін рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. Відповідно до вказаного рішення з ВАТ “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії на користь ВАТ “Сумиобленерго” стягнуто 10 220,40грн. заборгованості. Зазначені судові акти оскаржуються скаржником у повному обсязі. Так, у поданій касаційній скарзі, ВАТ “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії просить їх скасувати. Таким чином, касаційна скарга підлягала оплаті державним митом у розмірі 51,10грн. (10220,40/100/0,5).
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення №1233 від 22.11.2006р., відповідно до якого до державного бюджету сплачено державне мито у сумі 51грн., тобто менше ніж встановлено. Доказів доплати державного мита скаржником не надано.
Крім того, в силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Порядок сплати державного мита визначений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15. Так, відповідно до п.14 Інструкції, при перерахуванні мита з рахунку платника, до документа щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи про зарахування мита до бюджету, який скріпляється першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Отже, допустимим доказом сплати державного мита у разі перерахування мита з рахунку платника є примірник платіжного доручення з відповідним, скріпленим першим та другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи, написом про зарахування мита до бюджету з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення №1233 від 22.11.2006р., додане скаржником до касаційної скарги відповідного напису не містить, у зв’язку з чим не може бути допустимим доказом сплати державного мита.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Після усунення допущеного порушення, скаржник, має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.86, п.4 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 Сумської філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2006р. та рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. у справі №17/241-06 та додані до неї документи повернути.
Головуючий суддя М.Кузьменко Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій