Справа № 22ц - 123/09 Головуючий у 1 інстанції - Самрук Ф.В.
Категорія - 48 Доповідач -Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ_____________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Русинчука М.М
суддів : Веремчук Л.М.,. Мудренко Л.І.,
при секретарі - Губарик К.А.
з участю :
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за аплеційною скаргою відповідача на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2008 року про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається,
в с т а н о в и л а :
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина аліменти в розмірі 3/10 частин усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2008 року до закінчення дитиною навчання в Національному університеті “Львівська політехніка”.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати дане рішення, як незаконне, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при його постановлені. Просить скасувати рішення суду, в позові відмовити.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав частково, просив скасувати рішення суду в частині розміру стягнення аліментів, постановити нове рішення, яким проводити стягування аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. на місяць.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 199 ч.1 цього ж Кодексу передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 який в даний час є повнолітнім і навчається на стаціонарному відділенні Національного університету “Львівська політехніка”, проживає в гуртожитку, стипендії не отримує, потребує матеріальної допомоги.
З матеріалів справи, пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що відповідач проживає окремо від сина і з лютого 2008 року не надає матеріальної допомоги на його утримання. А тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідач зобов»язаний сплачувати аліменти на утримання сина у період його навчання.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, судом у відповідності до ст.182 Сімейного кодексу України враховано стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів: те, що він здоровий, працездатний, має постійне місце роботи, у нього інших дітей нема та інші обставини, що мають істотне значення.
Постійним місцем проживання сина є місце проживання його матері, позивачки по справі, у АДРЕСА_1. Все це дає їй право на звернення з даним позовом до суду відповідно до ч.3 ст.199 СК України. Посилання апелянта про те, що позивачка не має право вимоги за даним позовом спростовується вищенаведеними доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Старовижівського районного суду від 28 листопада 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді