Справа № 22 -89- 2007 p. Головуючий у 1 інстанції - Кріпак В.П.
Категорія 44 Доповідач Суровицька Л.В.
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„16" січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі: Головуючої судді - Авраменко Т.М.
Суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.
При секретарі: Слюсаренко Н.Л. За участю -ОСОБА_1, представника ПСП «Нива» - Савчука С.М., адвоката ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПСП «Нива», ОСОБА_6 про стягнення вартості майнових паїв, вкзіання недійсним договору викупу майна та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, - .
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 , яка дії в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про стягнення грошової компенсації за невидані майнові паї.
Посилалась на те, що позивачі є власниками майнових паїв колишнього КСП «Нива», яке реорганізовано в ПСП «Нива», всього на загальну суму 53 380 грн.
Згідно заяв позивачів відповідач передав їм майнові паї на суму 35 192 грн., а залишок на суму 18 188 грн. не передає.
Просила стягнути з ПСП «Нива» грошову компенсацію за невидані майнові паї на користь ОСОБА_5. в сумі 5 784 грн., ОСОБА_4. в сумі 10 894 грн. та на користь ОСОБА_3. в сумі 1510 грн., всього 18 188 грн., а також витрати по сплаті державного мита та за надання юридичної допомоги.
В судовому засіданні доповнила позовні вимоги і просила визнати недійсним договір оренди та викупу майна з оплатою продукцією та послугами від 5 грудня 2001 року, укладений між уповноваженим ОСОБА_6 та ПСП «Нива» в частині щодо ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_3. (а.с.38-39).
Пізніше доповнила позовні вимоги і просила суд стягнути з ПСП «Нива» на користь позивачів на відшкодування матеріальної шкоди 8 472 грн.53 коп., на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., судовий збір в сумі 516 грн.73 коп. та на відшкодування витрат за надання юридичної допомоги в сумі 1000 грн. (а.с.79-80).
Рішенням Гайворонського районного суду від 2 жовтня 2006 року позов задоволено частково.
Договір викупу майна з оплатою продукцією та послугами, укладений 5 грудня 2001 року, укладений між ПСП «Нива» та співвласниками в особі ОСОБА_6 в частині щодо ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. визнано недійсним.
З ПСП «Нива» стягнуто на користь ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. на відшкодування вартості майнових паїв оборотні засоби на суму 14 295 грн.
Зараховано в рахунок стягнення, передані позивачам оборотні засоби: 5 тонн пшениці вартістю 3000 грн., 2 тонни зерна кукурудзи на суму 900 грн., поголів'я телят в кількості 4 шт. на суму 2 292 грн., 5 центнер силосу на суму 60 грн., З 466 тонн ячменя на суму 2 080 грн., молодняк коней в кількості 4 шт. на суму 4 965 грн., під'їздні дороги на суму 998 грн., всього на суму 14 295 грн.
Стягнуто з ПСП «Нива» на користь позивачів на відшкодування моральної шкоди по 500 грн. кожному, на відшкодування витрат по сплаті державного мита - 35 грн. 18 коп. та по оплаті витрат за надання правової допомоги - 1000 грн.
В апеляційній скарзі ПСП «Нива» просить змінити рішення суду , скасувавши його в
частині стягнення з ПСП на користь позивачів 16 282 грн. вартості оборотних засобів по майнових
паях, відшкодування моральної шкоди, витрат за надання правової допомоги та в частині визнання
договору викупу майна недійсним. Посилається на порушення судом норм матеріального і
процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПСП «Нива» підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1, яка діє в інтересах позивачів, заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити рішення суду без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі були членами КСП «Нива», реорганізованого в приватне сільськогосподарське підприємство «Нива» с. Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області і мають право на частку в його майні, вартість якого згідно з майновими сертифікатами від 12 червня 2002 року становить відповідно ОСОБА_3. - 2 873 грн., ОСОБА_4. - 33 782 грн. та ОСОБА_5. - 16 725 грн., разом - 33 380 грн. (а.с.15-17).
Майно членів КСП розпайоване на основі структури майнового паю , що підтверджується випискою з протоколу № 4 загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Нива» від 5 грудня 2001 року (а.с.105-107) та затверджено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (а.с. 109-113).
Майно співвласників було передано цілісним майновим комплексом ПСП «Нива». Відповідно до ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року № 2114-ХП, у разі виходу з колективного підприємства його члени мають право на отримання майнового паю натурою, грішми чи цінними паперами або в іншій, за згодою сторін, формі.
7 грудня 2001 року позивачі надали до комісії по розпаювання майна заяви про виділення їм належних майнових паїв (а.с.66).
16 лютого 2002 року згідно рішення комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування. ОСОБА_3. отримав в рахунок майнового паю основні виробничі засоби на суму 1 363 грн., ОСОБА_4. на суму 22 888 грн. та ОСОБА_5. на суму 10 941 грн. . а разом на суму 35 196 грн. що підтверджується актами прийому-передачі майна в натурі (а.с.6-8).
Також при видачі майна було утримано кошти за послуги надані позивачам по оранці при виділенні земельної частки (паю) в сумі 1860 грн. і вартість виданої олії в сумі 41 грн.40 коп. (а.с.72). Всього позивачами було отримано майна в рахунок майнових паїв на суму 37 097 грн.40 коп. Невиданими залишились оборотні засоби згідно структури розпаювання на загальну суму 16 282 грн.(а.с.73-74).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач передав, а позивачі прийняли в. рахунок майнових паїв оборотні засоби на загальну суму 16 282 грн., що підтверджується розрахунком оплати, підписаним представником позивачів та копіями накладних (а.с. 131, 95, 97, 99,129).
За даних обставин суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачів в рахунок відшкодування вартості майнових паїв оборотних засобів на суму 14 295 грн. та про зарахування цієї суми в рахунок стягнення переданих відповідачем оборотних засобів.
На час ухвалення рішення судом, спір між сторонами щодо стягнення грошової компенсації за невиданий майновий пай вже був відсутній, вимоги позивачів були повністю задоволені відповідачем у добровільному порядку шляхом надання оборотних засобів, що належали в рахунок майнових паїв на суму 16 282 грн.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, відповідно до п.З ч.І ст.309 ЦПК України рішення в частині стягнення з ПСП «Нива» на користь позивачів на відшкодування вартості майнових паїв оборотних засобів на суму 14 295 грн. та зарахування цієї суми, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 5 грудня 2001 року між співвласниками майна в особі уповноваженого ОСОБА_6 з одного боку та ПСП «Нива» в особі його директора з іншого боку, було укладено письмовий договір викупу майна з оплатою продукцією та послугами (а.с.21-23)
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивачів про визнання вказаного договору викупу майна недійсним в частині щодо позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного Кодексу України , що набрав чинності з 1 січня 2004 року, а підставами для визнання його недійсним є те, що на укладення договору ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. не надавали доручень ОСОБА_6., не були присутні на загальних зборах.
З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може із наступних підстав. Правовідносини щодо укладення договору викупу майна виникли між сторонами у грудні 2001 року, тому регулюються нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року.
Крім того, суд першої інстанції не врахував роз'яснень пункту 2 постанови від 28 квітня 1978 р. № 3 Пленуму Верховною Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (із змінами) про те. що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Позивачі та їх представник не довели в судовому засіданні наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, тому позов в частині визнання договору викупу майна відносно позивачів недійсним, задоволенню не підлягає як недоведений.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, відповідно до п.2 та п.4 ч.І ст.309 ЦПК України рішення в частині визнання договору викупу майна недійсним підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог. Неправильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди і стягнення з ПСП «Нива» на їх користь по 500 грн. кожному, так як відшкодування моральної шкоди у правовідносинах, що виникли між сторонами , не передбачено діючим законодавством .
Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачів коштів на відшкодування моральної шкоди також підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Правомірно судом відмовлено в задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, тому рішення в цій частині підлягає залишенню без зміни.
Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки вимоги позивачів були задоволені відповідачем у добровільному порядку після пред'явлення позову, то стягненню підлягають всі понесені позивачами витрати у справі з відповідача. Витрати позивачів по сплаті державного мита в сумі 35 грн. 18 коп. та по оплаті правової допомоги в сумі 1000 грн., підтверджені документально.
За даних обставин, підстави для скасування рішення суду в частині стягнення судових витрат і ухвалення нового рішення або його зміни в цій частині, відсутні.
На підставі ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.48 Закону України «Про власність», керуючись ст.хт.ЗОЗ. 304, п.2 ч.І ст.307, п.2, 3,4 ч.І ст.309 , ст.ст.316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ПСП «Нива» задовольнити частково.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2006 року в частині визнання договору викупу майна недійсним, стягнення вартості майнових паїв, зарахування переданих оборотних засобів та відшкодування моральної шкоди, скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ПСП «Нива» про стягнення грошової компенсації за невидані майнові паї, відшкодування моральної шкоди та визнання договору викупу майна, укладеного 5 грудня 2001 року між ПСП «Нива» та співвласниками майна в особі ОСОБА_6 в частині щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 недійсним, відмовити.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної с'їли з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя