ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.15р. Справа № 904/1485/15

За позовом Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

Третя особа (на стороні позивача): Центр позашкільної роботи, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання дій щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди щодо Договору оренди № 174 від 03.01.2004 р. - неправомірними; визнання орендних відносин відповідно до п. 7.3. Договору № 174 від 03.01.2004 р. припиненим шляхом їх розірвання у судовому порядку та зобов'язання відповідача підготувати акт приймання-передачі щодо передання майна.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Падашуля Н.І., начальник, розпорядження № 61-К від 03.03.08р.

Єрастов В.Д., довіреність № 31 від 09.01.15р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) якою просить суд:

- визнати дії щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди щодо Договору оренди № 174 від 03 січня 2004 р., яка передбачала іншу плату за оренду майна, розрахованої відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна - неправомірними;

- визнати орендні відносини відповідно до п. 7.3. Договору № 174 від 03.01.2004 р. який укладений між Управлінням освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1 припиненим шляхом їх розірвання у судовому порядку;

- зобов'язати відповідача підготувати акт приймання-передачі щодо передання майна в триденний строк з дня набрання законної сили рішення суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. по справі № 904/1485/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 02.04.2015 р.

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. та від 10.03.2015 р., були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання"

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Представник третьої особи у судовому засіданні 10.03.2015 р. надав заяву, в якій з позовними вимогами згоден та підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати без участі третьої особи.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником позивача не заявлялось.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2004 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений Договір № 174 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - окремо розташований будинок станції юних техніків - за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 167,45 кв.м., для створення Молодіжного центра для задоволення потреб молоді та жителів міста.

В силу вимог п. 2.1. Договору передача майна в оренду не означає передачу орендареві права власності на це майно - будинок. Власником орендованого майна залишається виконавчий комітет Новомосковської міської ради депутатів, а орендар володіє і користується майном протягом терміну дії даного договору.

Згідно умов п. 3.1. Договору орендна плата вноситься орендарем орендодавцю у розмірі 772,45 грн. за рік, що розраховується відповідно до "Методики розрахунку і використання плати за оренду державного і комунального майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 р. № 75 і використовується відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.4.1. Договору орендодавець має право встановлювати орендну плату за користування майном відповідно до "Методики розрахунку і використання плати за оренду державного і комунального майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 р. № 75. Зміна орендної плати можлива за згодою органа, що видав дозвіл на здачу нерухомого майна в оренду.

Пунктом 4.1.2. Договору передбачено, що орендодавець має право виступати за узгодженням з органом, що видав дозвіл на здачу нерухомого майна в оренду, з ініціативою про зміни у договорі оренди або його розірвання у випадку погіршення стану орендованого майна через неналежне його використання чи невиконання умов договору.

Даний договір діє з 03 січня 2004 р. по 03 січня 2014 р. Після закінчення терміну дії договору оренди орендар має право на його продовження. При відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору оренди протягом місяця він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (п.п. 7.1., 7.5. Договору).

Згідно з матеріалів справи вбачається, що позивачем в лютому та березні 2014 р. відповідачу запропоновано здійснити експертну оцінку даного майна та надати позивачу інший розрахунок орендної плати, починаючи з січня місяця 2014 року, відповідно до "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна" від 04.10.1995 року № 786, та змінами до неї, які затверджені Постановою КМУ від 18.05.1998 року № 699, в тому числі від 19.01.2000 року та від 09.07.2002 року № 943, втім відповідачем не здійснено експертну оцінку даного майна.

Позивачем за своєю ініціативою здійснено експерту оцінку даного нерухомого майна, яка становить 412 380 грн., згідно якої орендна плата за місяць становить 11137,50 грн., а відповідно за рік 133 650,50 грн. (а.с. 26).

Також, позивачем підготовлено Додаткову угоду від 12.11.2014 р. до Договору, якою доповнено та змінено пункт 3.1. Договору в наступній редакції, а саме: 3.1. Місячна орендна плата у розмірі 11137,56 гривень /базова/, без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2014 року, розрахована за "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна" від 04.10.1995 року № 786, та змінами до неї, які затверджені Постановою КМУ від 18.05.1998 року № 699, в тому числі від 19.01.2000 року, від 09.07.2002 року № 943 та від 10.09.2014 року № 513.

24.11.2014 р. заступником міського голови І.С. Калюжною, начальником управління освіти Н.І. Падашуля, директором ЦПР Н.А. Сергієнко та спеціалістом з юридичних питань В.Д. Єрастовим складений Акт про відмову отримання Додаткової угоди відповідачем.

Таким чином, Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради звернулося до суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання дій щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди щодо Договору оренди № 174 від 03.01.2004 р. - неправомірними; визнання орендних відносин відповідно до п. 7.3. Договору № 174 від 03.01.2004 р. припиненим шляхом їх розірвання у судовому порядку та зобов'язання відповідача підготувати акт приймання-передачі щодо передання майна, що є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, а за наявності спору - за рішенням господарського суду. Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди (п. 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року №02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

У зв'язку з відмовою від укладення Додаткової угоди від 12.11.2014 р. до Договору відповідачем щодо істотної умови договору, а саме зміни орендної плати, що розраховується до "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна", господарський суд вважає, що позовні вимоги про розірвання зазначеного договору підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії щодо неприйняття відповідачем Додаткової угоди щодо Договору оренди № 174 від 03 січня 2004 р., яка передбачала іншу плату за оренду майна, розрахованої відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна - неправомірними.

Визнати орендні відносини відповідно до п. 7.3. Договору № 174 від 03.01.2004 р. який укладений між Управлінням освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (код ЄДРПОУ 02142342) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) припиненим шляхом їх розірвання у судовому порядку.

Зобов'язати відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) підготувати акт приймання-передачі щодо передання майна в триденний строк з дня набрання законної сили рішення суду.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 39; код ЄДРПОУ 02142342) 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 02 " квітня 2015 р.