Справа № 22-10196/2006 року                       Головуючий першої інстанції Андрюшина Л.А.

Категорія: 23                                                     Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„7" грудня 2006 року                    Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 15 вересня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати на сплату юридичної допомоги адвоката у розмірі 300 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог.

В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки він є власником непланового жилого будинку АДРЕСА_1, який відповідач розібрав на будівельні матеріали, спричинивши йому матеріальну шкоду.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи скарги в повному обсязі. Відповідач  ОСОБА_2   надав   суду   заяву   про   розгляд  справи   у  його відсутність.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що згідно розписки від 30 квітня 1998 року ( а.с. 6) громадянка ОСОБА_3 отримала гроші за будинок АДРЕСА_1, який перейшов до ОСОБА_4. Відповідно до акту купівлі - продажу, складеному 3 березня 1998 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 і ОСОБА_1 вказаний будинок ( а.с.7). Згідно копії свідоцтва про одруження ( а.с. 19) ОСОБА_1 та ОСОБА_4уклали шлюб 19 жовтня 1999 року.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду переконливих доказів того, що саме відповідач зруйнував його будинок і спричинив матеріальну шкоду. Крім того, позивачем не надано доказів тому, що шкода спричинена саме його майну, оскільки правоустановчих документів, які б підтверджували право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 у нього немає.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.      

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, які склалися між сторонами, їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається і відсутність доказів спричинення йому матеріальної шкоди з боку відповідача. В судовому засіданні позивач підтвердив той факт, що право установчих документів на будинок у нього немає крім домової книги, в будинку АДРЕСА_1 він не зареєстрований, а значиться зареєстрованою ОСОБА_3, яка продала по розписці та акту купівлі - продажу цей неплановий будинок його дружині та йому.

Суд першої інстанції надав критичну оцінку поясненням свідків, які були допитані в судовому засіданні, і мотивував в тексті рішення чому приймаються до уваги показання одних свідків і не приймаються як доказ підтвердження позовних вимог показання інших свідків.

Також судом першої інстанції вірно відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягнуто з позивача на користь відповідача 300 грн. судових витрат, оскільки вони фактично були понесені відповідачем і підтверджуються документально і стягнута судом сума не перевищує граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи, перевірив доводи сторін і постановив обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 15 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: