Справа № 22-10305/2006 року                     Головуючий першої інстанції Дьяченко О.І.

Категорія: 30_______________________ Доповідач: Осипчук О.В.__________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„7" грудня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: ВисоцькоїВ.С. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Структурної одиниці ВАТ „Донбасенерго" -„Старобешівської теплової електричної станції" про узаконення проживання в гуртожитку та зобов'язання прописати її та її дитину в гуртожитку і по зустрічному позову ВАТ „Донбасенерго" до ОСОБА_1 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано ВАТ „Донбасенерго" в особі структурної одиниці „Старобешівська ТЕС" прописати в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зустрічний позов ВАТ „Донбасенерго" про виселення ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ „Донбасенерго" подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 і задоволені позовних вимог ВАТ „Донбасенерго" про виселення ОСОБА_1 з гуртожитку.

В обґрунтування доводів скарги представник відповідача посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки ВАТ „Донбасенерго" не є державним органом, в обов'язки якого відповідно до законодавства віднесено реєстрацію та облік фізичних осіб за місцем їх проживання. Згідно рішення Конституційного Суду України від 14.11.2001 року № 15-рп/2001 прописка визнана неконституційною і вважає, що суд невірно застосував норми ст.2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", оскільки даний Закон не передбачає право фізичної особи на проживання у будь - чому житлі, без наявності правових підстав та згоди власника житла. Крім того, ВО „Старобешівська ТЕС" не є юридичною особою, а суд в порушення норм процесуального права задовольнив позов до цього підприємства, яке не може бути стороною по справі. Також суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки вирішив питання про прописку і другого сина позивачки ОСОБА_3. В порушення ст. 212 ЦПК України суд в своєму рішенні не надав оцінки доказам, що були зібрані по справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до ст. ЗО ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася з позовом до структурної одиниці „Старобешівська ТЕС", яка не є юридичною особою. У вступній частині свого рішення суд першої інстанції також зазначає відповідачем Старобешівську СБ ТЕС.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення ст. ЗО та 33 ЦПК України не вирішив питання про заміну неналежного відповідача, або залучення в якості співвідповідача ВАТ „Донбасенерго", яке є юридичною особою.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частина 4 ст. 212 ЦПК України передбачає, що результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому повно наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Між тим, в порушення цих норм процесуального права суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення взагалі не зазначив встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази.

Крім того, судом першої інстанції при розгляді цієї справи взагалі не з'ясовані питання чи є гуртожитком приміщення, яке займає ОСОБА_1, чи перебуває будинок, в якому розміщене таке приміщення, у віданні ВАТ „Донбасенерго" чи CO „Старобешівська ТЕС"; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для нього пере обладнаний; чи є дозвіл санепідемстанції на його заселення як гуртожиток; чи зареєстрований він як гуртожиток у виконкомі районної, міської Ради; чи видавався відповідно до Положення про гуртожиток ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу і дають підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке тягне за собою скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307,311,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну    скаргу    Відкритого    акціонерного    товариства    „Донбасенерго" задовольнити частково.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року скасувати, справу повернути до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Головуючий,

Судді: