Справа № 22-9980/2006 року                   Головуючий першої інстанції Максимов М.Т.

 Категорія: 43_____     ________________ Доповідач: Осипчук О.В.______________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„7" грудня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцька B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міського житлово -комунального господарства Макіївської міської ради, КП „Житловик -2", КП „Макіївтепломережа" про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 30 серпня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Управління міського житлово - комунального управління Макіївської міської ради, КП „Макіївтепломережа", КП „Житловик -2" м. Макіївки про захист прав споживача - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування доводів скарги, ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не захищені права позивача як споживача на відмову в отриманні послуги з централізованого опалення.

В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримала доводи скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 навчається на другому курсі на денному відділенні у Харківському національному університеті ім.. В.Н. Карабіна. На час навчання він тимчасово зареєстрований у гуртожитку в м. Харкові. До виїзду на навчання в інше місто, позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, крім нього в цій квартирі ніхто не зареєстрований і не проживає. Позивач письмово звертався до кожного з відповідачів з заявою про відключення квартири від центрального опалення на час його навчання, але  отримав відмову. Відповідно до рішення Макіївської міської Ради від 19 жовтня 2005 року № 1246 припинено відключення споживачів від мереж централізованого опалення до затвердження Центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства порядку про відключення від мереж централізованого опалення у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача з 19 жовтня 2005 року і дозволено таке відключення лише з ініціативи споживачів в багатоквартирних житлових будинках, які опалюються від вугільних котелень і мають пічні вогнища, в цілому на будинок.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач, хоча формально згідно із Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року і мав право на відключення від мереж теплопостачання, однак таким правом він не міг скористатися до введення в дію Наказу № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованому в Мінюсті України 9.12.2005 року. Оскільки позивач, як на час звернення до суду, так і на час ухвалення рішення, не звертався з заявою до комісії з розгляду питань щодо відключення його від мережі теплопостачання, тому кожен з відповідачів окремо не мав можливості вирішити питання про відключення квартири від мережі центрального опалення, оскільки для цього необхідно рішення Комісії.

Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до п.24 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Таке відключення відбувається у порядку, затвердженому Центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Згідно Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року був затверджений такий порядок, згідно з яким для вирішення питання про відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендатор) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про таке відключення, а у разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п.1.2 цього Наказу для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП ( далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії ( склад комісії наведено в додатку 1).

Між тим, позивач та його представник не надали суду доказів того, що саме в постійно діючу міжвідомчу комісію вони зверталися з заявами про відключення від централізованого теплопостачання, до суду з позовом позивач звернувся 8.02.2006 року, тобто після прийняття і затвердження вищевказаних норм.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи, перевірив доводи сторін і ухвалив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують  фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи представника позивача в апеляційному суді про те, що судом не розглянуті вимоги до КП „Макіївтепломережа" про зобов'язання не нараховувати плату за опалення з жовтня 2005 року по квітень 2006 року, необгрунтовані, оскільки з тексту рішення і його резолютивної частини вбачається, що суд відмовив в задоволені позову в повному обсязі і ці вимоги є такими, що випливають з вимог про надання дозволу про відключення опалення в квартирі позивача.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 30 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.