ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

    ПОСТАНОВА 

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді  Баранця О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу № 6/148

      за позовом:  Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Добровеличківка Кіровоградської області   

до відповідача:  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Добровеличківка Кіровоградської області         

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав,   ; 

від відповідача - участі не брав,   ; 

Час прийняття постанови 12:10 гол.

Подано позовну заяву про припинення підприємницької діяльністі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Добровеличківка Кіровоградської області у зв'язку з неподанням протягом  року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надіслав, в  судове засідання не з"явився, оскільки документи направлені судом повернуті.

15.06.2006 року на адресу господарського суду  надійшло клопотання від Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції  про розгляд справи за відсутності представника позивача.Клопотання судом задоволено.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в якості суб'єкта підприємницької діяльності зареєстрований Добровеличківською райдержадміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № НОМЕР_1.

Згідно заяви про право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, свідоцтва серія НОМЕР_2  року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності,  і є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). 

Відповідач більше одного року не подавав до органу державної податкової інспекції податкову звітність, чим порушив вимоги п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004р. №755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 3 пункту 2 статті 46 вищезазначеного Закону визначено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, визначений статтею 49 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Пунктом четвертим частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб"єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись, ст. ст. 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, зареєстрованого Добровеличківською районною державною адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1.

3. Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити  Добровеличківській райдержадміністрації  для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення фізичної особи - підприємця.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.