Справа № 572/4086/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.

з участю прокурора Бризицької А. А.,

потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

2 вересня 2012 року біля 22 години ОСОБА_3 біля приміщення сільського клубу с. Зелень Дубровицького району Рівненської області після суперечки під час в гри в карти з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в ході силового конфлікту з останніми, бажаючи помститись за їхню протиправну поведінку щодо нього, умисно завдав один удар кулаком правої руки в ділянку голови зліва ОСОБА_4, спричинивши тому синець лобно-скроневої ділянки зліва з переходом в м'які тканини лівої навколо-орбітальної ділянки, садно зовнішнього кута лівої брови, крововилив в м'які тканини голови з боку внутрішньої поверхні лобно-скроневої ділянки зліва, крововиливи під м'які мозкові оболонки, найбільш інтенсивно виражені в ділянці лівої півкулі головного мозку з внутрішньочерепним лівостороннім крововиливом з вогневищевим інфільтративним крововиливом з вираженими реактивними ознаками в судинах основи головного мозку, крововиливи під м'які мозкові оболонки правої гемісфери, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з фактом смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав частково, пояснивши, що наміру позбавляти ОСОБА_4 життя та спричиняти йому тяжкі тілесні ушкодження він не мав. Не заперечував обставин фізичного конфлікту, який виник у нього з п'яними братами ОСОБА_6 поблизу сільського клубу с. Зелень 2 вересня 2012 року після гри в карти. При цьому після того, як ОСОБА_4 наніс йому удар в ніс головою, а ОСОБА_5 йому наніс декілька ударів по тулубу, в ході масової бійки, поблизу клубу, захищаючись від удару ОСОБА_4, наніс йому один удар в голову, від якого той впав. Також він наніс один удар ОСОБА_5, який також впав. Заявлений цивільний позов не визнав.

В своїх письмових поясненнях від 3 вересня 2012 року, даних ним наступного дня після події, ОСОБА_3 не згадував про нанесення йому ОСОБА_5 ударів, про „масовість" бійки біля клубу, про захист від посягання на нього з боку братів ОСОБА_5. Натомість пояснив, що конфлікт продовжувався на вулиці лише між ним та братами ОСОБА_6, в ході якого він наніс по черзі спочатку ОСОБА_3 а потім ОСОБА_5 по одному удару кулаком в лице.

Показання ОСОБА_3 в частині невизнання вини у вчиненні інкримінованого злочину слід оцінити критично як непослідовні, дані з метою уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину, вина підсудного повністю доведена сукупністю досліджених доказів - показаннями свідків, висновком експертизи, протоколами слідчих дій та документами.

Показаннями потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1 про те, що 2 вересня 2012 року біля 21 години їй зателефонувала медсестра та повідомила, що її чоловіка ОСОБА_4 побили, він не приходить до свідомості. Коли прибула до клубу с. Зелень, де побачила на землі ОСОБА_4, якого відливали водою, неподалік лежав його брат ОСОБА_5, обох повезли в лікарню. Заявлений цивільний позов на суму 119290 грн. 40 коп. в зв'язку з витратами на поховання чоловіка та на суму 100000 грн. відшкодування моральної шкоди підтримала в повному обсязі.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про обставини виникнення 2 вересня 2012 року конфлікту між ним, братом ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого, який виник в приміщенні сільського клубу с. Зелень, де вони грали в карти. На виході з клубу він бачив як ОСОБА_3 вдарив брата правою рукою в ліву частину голови і той впав. Перед нанесенням йому удару брат ОСОБА_3 не збирався битися, лише закурював. Від удару брат „відлетів" на 2 метри. Потім ОСОБА_3 наніс йому один удар ногою в голову, від чого він впав. Ні в клубі, ні біля нього не було бійки, конфлікт тривав лише між ОСОБА_3 з одного боку та ним та братом ОСОБА_3 з іншого. Крім ОСОБА_3 більш ніхто брату ОСОБА_3 ударів не наносив.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що бачив, як поблизу клубу ОСОБА_3 наніс один удар в обличчя ОСОБА_4, від якого той впав на землю та втратив свідомість. При цьому потерпілий перед цим сам розмахував руками, погрожував, кликав ОСОБА_3, маючи намір битись з ним, однак коли той підійшов, нанести удар не встиг, удар йому наніс ОСОБА_3

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_8 - зав. клубом с. Зелень, про те, що 12 вересня 2012 року біля 22 години в приміщенні клубу брати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, намагались затіяти бійку із ОСОБА_3, їх хлопці розтягли, вона стала просити всіх вийти на вулицю. В коридорі побачила ОСОБА_4, який витирав кров, що текла з носа. Коли зачинила клуб і вийшла на вулицю, побачила на землі ОСОБА_5 а потім ОСОБА_4, яким стали надавати допомогу, а в подальшому повезли у лікарню. На її запитання до ОСОБА_3 навіщо він побив братів, той сказав, що дав здачі, що його перший раз в с. Зелень намагались побити, і що його це образило.

Показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 про обставини конфлікту братів ОСОБА_6 із ОСОБА_3 в приміщенні клубу с. Зелень 12 вересня 2012 року та про наслідки побиття братів ОСОБА_6 поблизу клубу.

Висновком судово-медичної експертизи № 148 від 21 жовтня 2012 року, яким підтверджуються характер, локалізація та час заподіяння виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень а також обставини прямого причинного зв'язку таких ушкоджень із фактом настання смерті потерпілого.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Судом не приймаються до уваги доводи захисту про можливе побиття ОСОБА_4 іншими особами з посиланнями на показання свідка ОСОБА_8 про кров, яка текла з його носа та яку витирав потерпілий в приміщенні клубу.

Судом не здобуто жодного доказу в обґрунтування версії про побиття потерпілого іншими особами до моменту побиття його підсудним.

На спростування такої версії захисту суд приймає показання свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_4, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, в клубі наніс головою біля двох чи трьох ударів в обличчя ОСОБА_3, однак через свій стан удари в нього не виходили, більше тілесних ушкоджень цим він спричинив сам собі.

Ці обставини відповідають встановленому у потерпілого ОСОБА_4 висновком судово-медичної експертизи №148 поверхневого садна спинки носа; висновком судово-медичної експертизи № 352 від 16 жовтня 2012 року підтверджується тілесне ушкодження у виді садна лівої верхньої повіки у ОСОБА_3

Безпідставними та надуманими судом розцінюються доводи захисту про наявність в діяннях підсудного ОСОБА_3 ознак необхідної оборони від посягання на нього з боку ОСОБА_4 через відсутність обставин такого посягання на його життя та здоров'я в обстановці, яка встановлена судом.

Також не витримують критики твердження підсудного ОСОБА_3 про відсутність у нього умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень та смерті ОСОБА_4

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, передбачає наявність умислу щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень та необережної форми вини щодо наслідків - в даному випадку смерті потерпілого.

З врахуванням обстановки, при якій наносився удар рукою в голову потерпілого, фізичних даних підсудного, який в стані алкогольного сп'яніння не перебував, сили його удару (інший удар спричинив також втрату свідомості ОСОБА_5), суд приходить до переконливого висновку про те, що ОСОБА_3 в момент нанесення удару усвідомлював характер своїх дій, передбачав настання тяжких наслідків для здоров'я потерпілого, тобто можливість спричинення тяжких травм голови та бажав їх настання.

ОСОБА_3 затриманий як підозрюваний у вчиненні злочину 3 вересня 2012 року, 23 вересня 2014 року ухвалою суду звільнений з-під варти в залі суду.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 судом враховується характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого та тяжкості наслідків, що настали; спосіб посягання.

Також суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, стан здоров'я.

Як пом'якшуючі покарання підсудного обставини суд приймає протиправну поведінку потерпілого, наявність на утриманні неповнолтніх дітей, обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Покарання підсудному, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів слід призначити у виді позбавлення волі із зарахуванням в строк покарання засудженому строку перебування під вартою.

Цивільний позов потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1 до підсудного в зв'язку із заподіянням матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Доведеними є вимоги позивачки про стягнення з підсудного на її користь майнової шкоди у вигляді витрат на поховання в сумі 17954 грн. 60 коп., які підтверджуються відповідними квитанціями, в зв'язку з чим згідно ст.ст. 1166, 1201 ЦК України позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частково обґрунтованими є вимоги позивачки про стягнення з підсудного на її користь згідно ст.ст. 1166, 1200 ЦК України майнової шкоди, спричиненої смертю потерпілого, на утримання доньки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення нею 18 років (до ІНФОРМАЦІЯ_6). Стягненню з врахуванням розміру місячного доходу померлого у виді пенсії в розмірі 944 грн. з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого (1/2=472 грн.) підлягає сума 1888 грн. (472х4 за повних 4 місяці 2012 року), 67968 грн. (472х12х12 за повні 12 років з 2013 по 2024 роки включно), а також за 1 місяць 2025 року в сумі 472 грн., всього - 70328 грн.

Вимоги про відшкодування витрат на лікування не підтверджені листком призначення лікаря, так само не підтверджені документально транспортні витрати, послуги моргу та церкви, в зв'язку з чим цивільний позов в цій частині розцінюється судом як необґрунтований.

З врахуванням положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України суд знаходить підстави для задоволення в повному обсязі позову ОСОБА_1 про відшкодування завданої злочином моральної шкоди. Беручи до уваги характер і тривалість страждань потерпілої, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, оцінює їх у 100000 грн., які підлягають стягненню із засудженого на користь потерпілої-цивільного позивача.

До набрання вироком законної сили засудженому слід обрати запобіжний захід у виді взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк перебування під вартою з 3 вересня 2012 року до 23 вересня 2014 року.

Початком строку покарання ОСОБА_3 вважати 30 березня 2015 року.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 88282 грн. 60 коп. завданої майнової шкоди та 100000 грн. завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 обрати у виді взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: підпис копія вірна:

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області Березень Ю. В.