АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 642/10960/14-п Суддя 1 інстанції: Клименко О.І.

Провадження: 33/790/132/15 Доповідач: Курило О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Коршун І.О., з участю правопорушника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, без участі представника АЗС - Потієва В.В., належним чином повідомленого про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. (а.с. 12).

Не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 та 23.02.2015 року через свого захисника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 року та скасувати вказану постанову (а.с.17-18).

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови захисником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримано 17.02.2015 року (а.с. 15), а апеляційну скаргу подано 23.02.2015 року, тобто в установлений законом строк.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана своєчасно, питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не вирішується.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та не мав можливості надати суду свої пояснення та докази для встановлення фактичних обставин справи.

Як встановив суд першої інстанції, з посиланням на протокол про

адміністративне правопорушення серії АВ2 № 176474 від 06.12.2014 року,

03.12.2014 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 на автомобілі марки Фольксваген жетта, д.н. НОМЕР_1 по в'їзду М. Панасівському в м. Харкові став учасником ДТП, а саме при здійсненні заправки автомобіля, рушив з місця не висмикнувши заправочний пістолет, внаслідок чого відбулося пошкодження вказаного пістолета. Після чого ОСОБА_2 до оформлення матеріалів ДТП залишив місце пригоди.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та надані доповнення, суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має грунтуватися на обставинах, встановлених при розгляд справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, суддя суду першої інстанції не в повній мара виконав вказані вимоги закону.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 свою вину визнав частково та пояснив, що 03.12.2014 року близько 12 год. 30 хв. він на АЗС, яка знаходиться по в'їзду М. Панасівському в м. Харкові здійснював заправку свого автомобіля Фольксваген жетта, д.н. НОМЕР_1.

Зазначив, що заправку автомобіля здійснював заправник, а не він особисто, тому коли він повернувся від каси де здійснював оплату за бензин та побачив заправника біля іншого автомобіля, був впевнений, що заправник вже виконав заправку автомобіля ОСОБА_2, після чого рушив з місця. Потім почув гуркіт і коли зупинив автомобіль та вийшов з нього побачив, що заправочний пістолет висмикнувся і пошкодив його автомобіль. Потім до нього підійшов заправник та викликав адміністратора АЗС і той запропонував сплатити 600 грн. за пошкодження заправочного пістолета.

Оскільки ОСОБА_2 не вважав себе винним у скоєнні ДТП, він відмовився від вказаної пропозиції. Чекати співробітників ДАІ він також не мав можливості так як поспішав до лікарні для передачі лікарських засобів своїй бабусі, тому передав адміністратору свою візитівку для працівників ДАІ.

Захисник ОСОБА_3 пояснив, що заправник не в повній мірі виконав свої посадові обов'язки та після заправки автомобіля ОСОБА_2 залишив заправочний пістолет в баку, що спричинило його пошкодження та пошкодження автомобіля апелянта.

Апеляційний суд Харківської області розглядає справу без представника АЗС належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи (а.с. 15) та приймає рішення виходячи з того, що представником АЗС не надано доказів на підтвердження заподіяної шкоди, її розміру та не спростовані твердження апелянта про порушення п.п. 1.8., 1.8.11 Інструкції з охорони праці для автозаправника, яка регламентує діяльність автозаправника під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

За таких обставин слід погодитися з доводами апеляційної скарги в тій частині, що при скоєнні ДТП є вина не тільки ОСОБА_2 а й заправника, який згідно п.п. 1.8., 1.8.11 Інструкції не повинен був покидати робоче місце під час виконання ним трудових обов'язків та залишати автомобіль, який він заправляв.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Ленінського районного суду підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 визнає свою вину у скоєнні ДТП частково та враховуючи, малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 можливо звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та оголосити йому усне зауваження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2014 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним за ст. 124 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 425 грн. із стягненням 36 грн. 54 коп. судового збору - скасувати.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним за ст. 124 КУпАП, однак, враховуючи малозначність вчиненого адмінправопорушення, звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, яке оголосити йому в даному судовому засіданні.

В порядку ст. 294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.

Суддя апеляційного суду

Харківської області О.М. Курило