У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І. М.

Суддів Оніпко О.В., Хилевича С.В.

Секретар судових засідань Демчук Ю.Ю.

З участю сторін та представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 20 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано незавершену будівництвом будівлю цеху з виробництва меблів, що розташована за адресою АДРЕСА_1, готовністю 92%, об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 47/100 частки будівлі цеху з виробництва меблів, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та виділено їй в натурі згідно висновку будівельно-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року, приміщення першого поверху: 2-коридор, площею 11,1 м. кв.; 3-побутова кімната, площею 16,1 м. кв.; 4-душова, площею 1,6 м. кв.; 5-туалет, площею 4,8 м. кв.; 6-умивальня, площею 5,2 м. кв.; 7-дільниця збірки меблів, площею 75,2 м. кв.; 8-дільниця збірки каркасів, площею 45,4 м. кв.; 9-дільниця збірки щитів, площею 29,8 м. кв.; 10-столярна дільниця, площею 89,9 м. кв.; 11-склад меблів, площею 40,3 м. кв.; 12-компресорна, площею 3,4 м. кв.; 13-паливна, площею 15,2 м. кв. Загальною площею - 338,0 м. кв., вартістю 290000гривень. Частину огорожі № 1, вартістю 27896гривень, ворота № 2, вартістю 9100гривень, ? частину замощення 1, вартістю 1778гривень 50коп., всього на суму 38744гривні, а всього на загальну суму 328974гривні 50коп.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 53/100 частки будівлі цеху з виробництва меблів, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та виділено йому такі приміщення першого та другого поверхів: 1-коридор, площею 18,4 м. кв.; 14-сходова клітка, площею18,8 м. кв.; 15-коридор, площею 33,5 м. кв.; 16-побутова кімната, площею 16,9 м. кв.; 17-душова, площею 1,6 м. кв.; 18-туалет, площею 4,9 м. кв.; 19- умивальня, площею 5,0 м. кв.; 20-кабінет, площею 12,2 м. кв.; 21-кімната майстра, площею 12,2 м. кв.; 22-фарбувальня, площею 22,5 м. кв.; 23-коридор, площею 2,3 м. кв.; 24-дільниця розкрою тканин, площею 45,3 м. кв.; 25-швейна дільниця, площею 39,2 м. кв.; 26-дільниця з виробництва матраців, площею 86,3 м. кв.; 27-виставкова зала, площею 63,4 м. кв. ; всього площею 382,5 м. кв., вартістю 328408гривень. Частину огорожі № 1, вартістю 4168гривень; ворота № 3, вартістю 9223гривень, огорожа № 4, вартістю 29234гривні, ? частини замощення 1, вартістю 1778гривень 50коп., всього на суму 44413гривень 50коп., а всього на загальну суму 372821гривню 50коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21923гривні 50коп. різниці у вартості часток.

Визнано земельну ділянку для будівництва та обслуговування цеху з виробництва меблів, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1000га., спільною сумісною власністю подружжя.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частини земельної ділянки площею 292 м.кв. для будівництва та обслуговування цеху з виробництва меблів, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1000га. та виділити їй в натурі частину земельної ділянки згідно першого варіанту поділу, висновку будівешльно-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частини земельної ділянки площею 292 м. кв., для будівництва та обслуговування цеху з виробництва меблів, розташованою за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1000га.та виділено йому в натурі частину земельної ділянки згідно першого варіанту поділу, висновку будівельно-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року.

Визнано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2, площею 0,1200га., спільною сумісною власністю подружжя.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частини земельної ділянки площею 600м. кв., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2, площею 0,1200га. та виділити їй в натурі частину земельної ділянки згідно другого варіанту поділу, висновку будівельно-технічного дослідження №339 від 21 січня 2014 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частини земельної ділянки розміром 600м. кв., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1200га та виділити йому в натурі частину земельної ділянки згідно другого варіанту поділу, висновку будівель-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя таке майно: Електрофуганок HARDENBICKER MACHIWEN FABRIK REMSCHEID ( Тур ЛО2-32/2 Nr - 74р.); Рейсмус Heins Boninq Maschiner und Werkrainqe (22-а) REMSCHEID Rug 45278); Фрезер Table - Sliding Milling Machine Model MX 5513; Циркулярка Maschinen Fabrik Kappel (Chemnits-Kappel) з електромотором GARBE LANMEYER G-AC; Циркулярка без маркування; Витяжки METTABO - 49716 MTPPEN (три одиниці); Барабанна шліфовка GET GBOS-5 № 0-08028291; Подрібнювач паралону саморобний; Стрічковий лобзик SIPA EDMUND NERWEG KOLN - BRCK Rug 873523; Торцювальний станок; Ручна шліфувальна машинка MOKITA - 9911; Пилка ручна MOKITA № 5900В; Фрезер ручний SPARKY - 150 CE; Компресор РМ - 314000 ір 41 COWDOR MDR-3 (двигун асинхронний АИР 112 МГУЗ № 1333743 ); Струбцини по 10мм (шість одиниць); Струбцини по 40мм (сім одиниць); Великі струбцини (шість одиниць); Пістолет столярний „БІЗОН" (дві одиниці); Пістолет тапіцерський „БІЗОН" (дві одиниці); Пістолет тапіцерський „ГЕРМАС"; Пістолет тапіцерський „БА"; Витяжка „ВЕНТС" ВКМУ-200; Швейна машинка „DURKOPP ADLER" к267990056373; Швейна машинка „MINERVA" (7211101); Швейна машинка „PRAFF" (545-430101-900/11); Швейна машинка „MINERVA" ; Обметувальна машина DRAKONELY CN 1-113D; Станок для ґудзиків; Генератор; Компресор малий; Транспортний засіб „MERCEDES-BENZ-611D" кузов НОМЕР_5, жовтого кольору, д/н НОМЕР_1; Саморобний причіп, д/н НОМЕР_2 ; Транспортний засіб „MERCEDES-BENZ 208" кузов НОМЕР_6, білого кольору, д/н НОМЕР_3.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_3 майно на загальну суму 73820гривень: Фрезер TABLE - SLIDING MILLING MODEL MX 5513; Циркулярку Maschinen Fabrik Kappel (Chemnits-Kappel) з електромотором GARBE LANMEYER G-AC; Витяжки METTABO - 49716 MTPPEN (три одиниці); Барабанну шліфовку GET GBOS-5 № 0-8028291; Подрібнювач паралону (саморобний); Стрічковий лобзик SIPA EDMUND HERWEG KOLN - BRCK Rug 873523; Ручну шліфувальну машинку MOKITA - 9911; Пилку ручну MOKITA № 5900В; Фрезер ручний SPARKY -150 CE; Компресор РМ - 314000 ір 41 COWDOR MDR-3 (двигун асинхронний ANR 112 MГУЗ № 1333743); Струбцини по 10мм (шість одиниць); Великі струбцини (шість одиниць); Пістолет столярний „БІЗОН"; Пістолет тапіцерський „ГЕРМАС"; Витяжка „ВЕНТС" ВКМУ-200; Швейну машинку „DURKOPP ADLER" к267990056373; Швейну машинку „MINERVA" (7211101); Станок для ґудзиків; Транспортний засіб „MTRCEDES-BENZ-611D" кузов НОМЕР_5, жовтого кольору, д/н НОМЕР_1.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_2 майно на загальну суму 75220гривень: Електрофуганок HARDENBICKER MACHIWEN FABRIK REMSCHEID (Тур Л02-32/2 Nr - 74р.); Рейсмус Heins Boninq Maschiner und Werkrainge (22-а) REMSCHEID Rug 45278); Циркулярка без маркування; Торцювальний станок; Пістолет столярний „БІЗОН"; Пістолет тапіцерський „БІЗОН"; Пістолет тапіцерський „БА"; Швейну машинку „PRAFF" (545-43 0101-900/11); Швейну машинку „MINERVA"; Обметувальну машину DRAKONELY CN 1-113D; Генератор; Компресор малий; Саморобний причіп, д/н НОМЕР_4; Транспортний засіб „MERCEDES-BENZ 208" кузов НОМЕР_6, білого кольору, д/н НОМЕР_3.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати по справі в розмірі 3654гривні по сплаті судового збору.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з"ясуванням обставин, що вплинуло на вирішення справи.

Доводив, що незавершена будівництвом будівля цеху з виготовлення меблів, земельна ділянка площею 0,1000га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, обладнання для виробництва меблів та мікроавтобус MERCEDES-BENZ 611D, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 слід розглядати як його особисту приватну власність, оскільки це майно є майном фізичної особи підприємця і використовується для здійснення підприємницької діяльності ним самостійно.

Вважає, що спірне майно не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки воно використовується у його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку.

ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність з 1996 року, а позивачка зареєстрована як суб"єкт підприємницької діяльності в 2007 році. Всі правочини з нерухомим майном виробничого призначення (придбання, зміна цільового призначення землі, отримання дозволу на будівництво столярного цеху) вчинялися відповідачем.

Зазначає, що позивачка не має ніякого відношення до незавершеного будівництвом столярного цеху по АДРЕСА_1 та до рухомого майна для виробництва меблів.

Поділивши транспортні засоби, суд виділив автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_3, а автомобіль зареєстрований на ОСОБА_3 виділив відповідачу ОСОБА_2

Окрім того, вважає, що суд безпідставно не врахував боргові зобов"язання, які виникли у подружжя за час шлюбу та не врахував принципу пропорційності при стягненні судових витрат.

Просив оскаржуване рішення скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2, площею 0,1200га. спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини земельної ділянки площею 600 м. кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та виділити в натурі, згідно другого варіанту поділу, висновку будівельно-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частини земельної ділянки площею 600 м. кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2 та виділити йому в натурі, згідно другого варіанту поділу, висновку будівельно-технічного дослідження № 339 від 21 січня 2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на те, що спірне майно було набуто подружжям за спільні кошти, спільною працею, а тому є їх спільним сумісним майном. Рішення суду ввжає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Колегія суддів заслухавши доповідача, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання у межах апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, дійшла висновку про залишення його без зміни з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 1993 року по 12 червня 2014 року.

З 18 листопада 1996 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності - виробництво меблів. У 2005 році подружжя за спільні кошти придбало у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000га. за адресою АДРЕСА_1, при цьому ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчену згоду на придбання її чоловіком земельної ділянки на його ім"я, як фізичної особи (т.1 а.с. 26,27).

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснила, що спірне майно (інструменти, обладнання та автомобілі) було придбано за спільні кошти подружжя, які набувалися спільною працею, за кошти отримані від неодноразових поїздок за кордон з метою торгівлі. До реєстрації її як суб"єкта підприємницької діяльності в 2007 році, чоловік виготовляв меблі, а вона займалася їх реалізацією.

Після прийняття подружжям рішення про будівництво цеху з виробництва меблів, розпорядженням міського голови міста Рівного від 11 січня 2007 року було дано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації та будівництво такого цеху на земельній ділянці площею 0,1000га. за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 28).

Спільними працею та коштами подружжя, здійснювалося будівництво цеху і на час звернення позовачки до суду з цим позовом згідно експертного дослідження № 339 його готовність становила 92 відсотки.

11 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, види діяльності - виготовлення меблів та роздрібна торгівля (т. 1 а.с. 220), після чого продовжила працювати разом з чоловіком виготовляючи та реалізуючи меблі.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України у справі № 6-21цс15 від 11 березня 2015 року : "Системний аналіз статей 57,60,61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об"єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними.

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 57 СК передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу , але на підставі договору дарування, або в порядку спідкування; 3) майно набуте нею, ним за час шлюбу , але за кошти, які належали їй , йому особисто.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 визнав, що перебуваючи в шлюбі з позивачкою, її довірителем не придбавалося (спірного) майна за власні кошти, і доказів на підтвердження такого придбання як того вимагає вказана норма у нього немає.

Частиною 1 ст. 60 СК встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 61 СК об"єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Рішенням Рівненського міського суду від від 25 березня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, судом встановлено, що обладнання та інструменти для виготовлення меблів , які були продані відповідачем без згоди другого подружжя ОСОБА_6, були набуті подружжям ОСОБА_2 під час шлюбу, і є їх спільною сумісною власністю (т. 1 а.с. 213,214, 228, 229), а тому відповідно до правил ч. 3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доведенню у цій справі.

Частиною 1 ст. 71 СК встановлено , що майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Вартість спірного майна сторонами не оскаржується.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги договір позики укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на суму 470000гривень до розгляду при поділі майна подружжя оскільки, вказаний договір відповідач подавав суду на стадії судових дебатів 26 січня 2015 року, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 11, ч. 8 ст. 193 ЦПК України .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не поділив між сторонами судові витрати, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з того, що при ухваленні рішення, суд першої інстнації норми матеріального та процесуального права не порушив, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ч. 1 ст. 88, ч. ч. 1 і 2 ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: О.В.Оніпко

С.В.Хилевич