Справа №22-10762/2006 рік Категорія    40

Головуючий у 1 інстанції Биліна Т.І. Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., ІгнатовоїЛ.Є. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду від 2 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „ Шахтоуправління „Південнодонбаське  №1" про поновлення на роботі,  стягнення заробітної плати за час вимушеного  прогулу,  відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким йому було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

Суд виходив з того, що позивач працював на підприємстві на підземній роботі машиністом бурової установки.

З 28 березня по 25 травня 2006 року він перебував на „лікарняному", з 26 по 28 травня - у безоплатній відпустці, а з 29 травня 2006 року без поважних причин не виходив на роботу, тому наказом від 12 липня 2006 року за НОМЕР_1 був звільнений з 28 травня 2006 року з роботи за прогули за п.4 ст.40 КЗпП України.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, оскільки він вважає, що звільнений був незаконно.

На його думку відповідач у наказі про звільнення назвав прогулом його невихід на роботу 28 травня 2006 року. Однак у цей день він перебував у безоплатній відпустці, яка надана була йому за його заявою.

Крім того, питання щодо його звільнення не розглядалось на засіданні профкому. До того ж, він був звільнений з порушенням вимог ст.ст. 148, 149 КЗпП України.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві за його заявою була надана безоплатна відпустка на 3 дні - з 26 по 28 травня 2006 року, однак з 29 травня ОСОБА_1 до роботи не став.

В апеляційному суді він пояснив, що за станом здоров"я йому протипоказана праця у підземних умовах, тому він звернувся до директора підприємства із заявою про переведення його на роботу на поверхні. Оскільки йому було у цьому відмовлено, він взяв три дні за свій рахунок - з 26 травня по 28 травня - для пошуку підходящої роботи. Однак у ці дні такої роботи не знайшов, тому з 29 травня продовжив такі пошуки.

Оскільки пошуки нової роботи не є поважною причиною невиходу на робоче місце, роботодавець підставно визнав такий невихід прогулом.

Апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги позивача про те, що він начебто був звільнений за прогул 28 травня, оскільки у наказі про звільнення (а.с.6) чітко вказано, що ОСОБА_1 звільнений 28 травня 2006 року за прогули без поважних причин.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно визначив, що 28 травня 2006 року - це останній робочий день позивача, тому підприємство, звільняючи його у цей день, порушень закону не допустило.

Апеляційний суд також не може прийняти довід скарги про те, що питання звільнення позивача не було погоджене з профкомом, оскільки в матеріалах справи містяться виписки з протоколів засідання дільничного профкому та профспілкового комітету шахтоуправління, де було погоджене це питання (а.с.22, 23). Доказів, які б спростували наведене, позивач до суду не надав.

Інші доводи  апеляційної скарги також не впливають на правильність висновків суду, тому скаргу слід відхилити як безпідставну,  оскаржуване рішення залишити без змін як таке, що відповідає нормам матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду від 2 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.