Справа № 22-10703/2006 рік                                Головуючий у 1 інстанції Каніщева Н. О.

Категорія    21                                                       Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., ІгнатовоїЛ.Є. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  м.Донецьку цивільну справу по апеляції державного підприємства „Селидіввугілля" на рішення Селидівського міського суду від 17 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП „Селидіввугілля", третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось ДП „Селидіввугілля" з апеляційною скаргою на рішення суду, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та з підприємства на користь позивачки було стягнуто 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Суд виходив з того, що внаслідок групового нещасного випадку на шахті „Україна", який стався ІНФОРМАЦІЯ_1, загинув чоловік позивачки.

Проведеним розслідуванням було встановлено, що нещасний випадок стався з вини підприємства.

Позивачка до дня загибелі ОСОБА_1 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, вони мають неповнолітню дитину.

Через загибель чоловіка позивачка та її донька зазнали великих моральних страждань, повністю змінилось їхнє життя, вони понесли непоправну втрату, тому суд встановив факт спричинення позивачці моральної шкоди загибеллю чоловіка з вини підприємства та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, оскільки вона не надала до суду будь-якого висновку спеціаліста про наявність факту спричинення їй моральної шкоди. Крім того, суд порушив норми матеріального права: при розгляді цієї справи слід було керуватись нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а не нормами Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі.

У рішенні судом наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги про те, що суд нібито порушив норми матеріального права, оскільки норми спеціального Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розповсюджуються на застрахованих осіб, тобто осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності і господарювання (ст.2 Закону).

У даному випадку застрахованою особою був загиблий чоловік позивачки, вона звернулась з позовом як дружина загиблого, тому суд першої інстанції правильно посилався на норми Цивільного кодексу.

Визначаючи розмір морального відшкодування, суд першої інстанції повністю врахував усі обставини справи, надані сторонами докази та встановив оптимальний розмір відшкодування, який відповідає принципам розумності та справедливості.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу як безпідставну слід відхилити, оскаржуване судове рішення як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу державного підприємства „Селидіввутілля" відхилити.

Рішення Селидівського міського суду від 17 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.