ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 року Справа № 904/8679/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

відповідач: ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07.04.10, ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.11.14, представник;

Представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м.Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року у справі № 904/8679/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий ріг,Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25575грн.52 коп.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року по справі № 904/8679/14 (суддя Красота О.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 01 жовтня 2013 року № 12/113КР в сумі 22560,0 грн. - основного боргу, 2857,07 грн.-заборгованості по відсоткам, 79,5грн. комісії, 41,67 грн. - пені за прострочення сплати відсотків,4,65 грн.- пені за прострочення сплати комісії,32,63 грн. - індексації простроченої заборгованості.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області вмотивоване тим, що відповідач за Кредитним договором є боржником позивача, а на підставі Договору банківського строкового вкладу (депозиту) є кредитором по відношенню до позивача, що свідчить про поєднання в одній особі - позивача як кредитора так і боржника, що за приписами статті 606 Цивільного кодексу України, виключає можливість задоволення вимог кредитора та тягне за собою припинення зобов'язання.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації ( з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченого статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У встановленій статтею 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 30 денний строк, відповідач не звертався до позивача із заявою про включення його до реєстру кредиторів, а тому фізична особа-підприємець ОСОБА_1 навіть не є кредитором банку у встановленому законом порядку при ліквідації фінансової установи.

Позивач по справі не скористався правом участі в судовому засіданні (стаття 22 Господарського процесуального кодексу України), про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 березня 2015 року зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013року № 28.

Представник позивача про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Кривий Ріг просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки, встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню з наступних підстав.

01 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі-банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-позичальник) був укладений Кредитний договір №12/113КР (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит, на умовах, визначених Договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 30 000,00 грн., який змінюється і встановлюється для кожного періоду дії Договору окремо та визначається наступним графіком:

01 жовтня 2013 року - 29 вересня 2014 року включно - 30 000,00 грн.;

30 вересня 2014 року - 30 вересня 2014 року включно - 29 500,00 грн.

Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та на умовах, визначених Договором, не пізніше строку, зазначеного у пункті 1.3 Договору, у відповідності до наступного графіку:

29 вересня 2014 року підлягає поверненню сума, що перевищує 29 500,00 грн.;

30 вересня 2014 року - повне погашення залишку заборгованості.

Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму ліміту вважається простроченою заборгованістю.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк користування (термін повернення) залишку заборгованості за кредитом до 30 вересня 2014 року включно.

Відповідно до пункту 1.4 Договору, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 21,5% процентів річних. Сторони погоджуються, що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений пунктом 1.3 Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною в пункті 1.3 Договору, нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 26,5% процентів річних.

Видача кредиту здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника, після надходження якої банк і позичальник укладають додаткові угоди до Договору про надання кредиту (траншу), в межах кредитної лінії на дату укладення відповідної додаткової угоди, після укладення якої, банк перераховує позичальнику суму кредиту (траншу) з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що право на отримання позичальником кредиту (траншу) виникає після:

- 2.2.1. Укладення на прийнятних для банку умовах, та набрання чинності Договору, який забезпечує виконання зобов'язань за Кредитним договором, а саме Договору застави між банком та позичальником №12/213КР від 01 жовтня 2013 року;

- 2.2.2. Сплати комісії, у сумі та в порядку, вказаному в пункті 2.5 Договору; витрат, передбачених пунктами 4.2.11 та 4.2.12 Договору;

- 2.2.3. Прийняття та узгодження з банком заяви позичальника, оформленої за формою згідно з Додатком №1 до Договору та укладення додаткової угоди до Договору про надання коштів (траншу) в розрізі цієї кредитної лінії.

За оформлення та видачу кредиту позичальник сплачує банку комісію у розмірі 150,00 грн. без ПДВ. Комісія сплачується на вказаний в пункті рахунок до моменту надання кредиту (пункт 2.5 Договору).

Згідно пункту 2.6 Договору, за обслуговування кредитної лінії позичальник щомісяця сплачує банку комісію у розмірі 2,0% проценти річних, яка нараховується на суму невикористаної позичальником частини ліміту кредиту, встановленого пунктом 1.2 Договору та яка сплачується до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нарахована комісія, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за Договором в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.7 Договору, моментом (днем) надання кредиту (траншу) банком позичальнику, вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок, зазначений в пункті 2.1 Договору на підставі заяви позичальника.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що повернення кредиту відбувається шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення заборгованості за кредитом, відкритий банком позичальнику згідно пункту 2.12 Договору, в строки, в сумах та в порядку передбачених графіком, встановленим пунктом 1.2 Договору та не пізніше строку, зазначеного в пункті 1.3 Договору.

Згідно з пунктом 2.9 Договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в пункті 1.4 Договору. Проценти нараховуються у валюті кредиту, вказаної в пункті 1.2 Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Пунктом 2.10 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісяця, при цьому:

а) перше нарахування процентів за користування кредитом банк здійснює за період з дня надання кредиту, по передостанній робочий день включно, місяця, в якому надано кредит;

б) в подальшому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно, поточного місяця;

в) при повному погашенні кредиту (у тому числі достроковому) - з останнього робочого дня попереднього місяця, до дня погашення (не включно).

В місяцях, на які припадає останній день податкового (звітного) кварталу, проценти нараховуються по останні день такого місяця включно.

Відповідно пункту 2.11 Договору, позичальник сплачує проценти щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Моментом (днем) повернення суми кредиту, його частини, процентів, неустойки (пені, штрафів), та інших платежів, визначених Договором вважається день зарахування на відповідні рахунки банку кредиту у відповідності до пунктів 2.12 та 2.14 Договору. Якщо цей день не є операційним банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного операційного банківського дні. При цьому проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період дня, що не є операційним банківським, до наступного операційного банківського дня (пункт 2.13 Договору).

Згідно підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Договору, позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за Договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені Договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно пункту 7.1 Договору, він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором.

На виконання умов Договору відповідачем була підписана Заява №1 на отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії від 03 жовтня 2013 року в розмірі 29 560 грн. 00 коп. для поповнення обігових коштів. (а.с. 12).

03 жовтня 2013 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору (а.с.13 на звороті), згідно пункту 1 якої, в розрізі відкритого за Кредитним договором кредиту, Банк надає позичальнику кошти в сумі 29 560 грн. 00 коп. для поповнення обігових коштів.

Згідно меморіального ордеру № 2 від 07 жовтня 2013 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 29 560 грн. 00 коп., як кредит для поповнення обігових коштів (а.с.14).

У період з 05 листопада 2013 року по 06 лютого 2014 року відповідачем здійснювалось погашення заборгованості за Договором, разом на суму 7 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 15-24) та розрахунком заборгованості, виконаним позивачем (а.с. 25).

Внаслідок неповної сплати відповідачем суми боргу за ним утворилась заборгованість в розмірі 22 560 грн. 00 коп.

Так, умовами Договору, а саме пунктом 1.4 встановлена процентна ставка 21,5% річних.

За період з 07 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року відповідачу були нараховані проценти за користування кредитом в загальному розмірі 5 057 грн. 67 коп.

Відповідачем за вказаний період було сплачено суму в розмірі 2 200 грн. 60 коп., таким чином заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом, станом на 01 жовтня 2014року, становить суму в розмірі 2 857 грн. 07 коп. (а.с. 25).

Також, умовами Договору, а саме пунктом 2.6, передбачена комісія за користування кредитом в розмірі 2,0% річних.

За період з 07 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року відповідачу була нарахована комісія за користування кредитом в розмірі 118 грн. 08 коп., з яких відповідачем за вказаний період була сплачена сума 38 грн. 58 коп., таким чином заборгованість відповідача по комісії за користування кредитом станом на 01 жовтня 2014року становить суму в розмірі 79 грн. 50 коп. (а.с.25).

У відповідності з пунктом 6.1 Договору позивачем відповідачу була нарахована пеня за прострочення сплати процентів за період з 08 квітня 2014року по 30 вересня 2014року в сумі 41 грн. 67 коп.

Крім того, у відповідності з пунктом 6.1 Договору позивачем відповідачу була нарахована пеня за прострочення сплати комісії за період з 08 квітня 2014року по 30 вересня 2014року в сумі 4 грн. 65 коп.

На підставі вказаної статті позивачем нараховані відповідачу збитки від інфляції за несвоєчасну сплату процентів та комісії за період з 07 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року, становить суму в розмірі 32 грн.63 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані розрахунки позивача відповідають матеріалам справи та вимогам наведених норм чинного законодавства.

Доказів погашення заборгованості за Кредитним договором відповідачем до суду не надано.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі повинні бути прийняті до уваги з наступних підстав.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28 лютого 2014 року прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «БРОКБІЗНЕСБАНК» (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БРОКБІЗНЕСБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича.

Тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «БРОКБІЗНЕСБАНК» запроваджено строком на три місяця з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 рік.

Постановою Правління Національного банку України № 339 від 10 червня 2014 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 від 11 червня 2014року розпочата ліквідація Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», уповноваженою особою Фонду на ліквідацію призначено Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014року по 10 червня 2015року включно.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення і Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про свої вимоги до банку.

14 червня 2014року у газетах «Голос України» № 113 та «Урядовий кур'єр» № 106, була оприлюднена інформація щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК».

У встановлений законом строк боржник не звертався до банку із заявою про включення його до реєстру кредиторів, а тому, на сьогодні ОСОБА_1 не є кредитором банку у встановленому законом порядку при ліквідації фінансової установи.

Відповідно до статті 49 Закону Уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК». Уповноважена особа здійснює заходи щодо підготовки задоволення цих вимог, зокрема складає перелік акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження виконавчою дирекцією Фонду. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється у порядку черговості, визначеному статтею 52 цього Закону.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом.

01 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі-банк) та ОСОБА_1 (далі-вкладник) був укладений Договір №D_020585439 банківського строкового вкладу (Депозиту) (далі-Договір-2, Договір банківського вкладу).

Відповідно до пункту 1.1 Договору банківського вкладу, в порядку та на умовах, визначених правилами (договірними умовами) відкриття та обслуговування вкладних (депозитних рахунків) фізичних осіб (далі-правила), вкладник передав, а банк прийняв для зберігання грошові кошти у гривні, що надійшли від вкладника на його вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 в Публічному акціонерному товаристві "БРОКБІЗНЕСБАНК", код банку 300249 (далі-рахунок), в розмірі, що зазначений в пункті 1.2 Договору банківського вкладу та дорівнює сумі, зафіксованій в документі, який видається банком вкладнику на підтвердження внесення останнім коштів на строк - 368 днів з 01 жовтня 2013 року до 04 жовтня 2014 року (далі-строк вкладу).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором №12/113КР виконував неналежним чином та за межами встановлених для такого виконання строків, у зв'язку з чим останній направив Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "БРОКБІЗНЕСБАНК" Заяву №07/03-14-1 від 07 березня 2014 року з проханням розглянути можливість перегляду терміну користування кредитом та встановити термін з 01 жовтня 2013 року по 11 березня 2014 року.

Також відповідач в своїй заяві зобов'язався погасити кредиторську заборгованість в повному обсязі 11 березня 2014 року, для чого просив Уповноважену особу здійснити договірне списання предмету застави за Договором застави для задоволення вимог кредитора.

Вказану Заяву позивач отримав 07 березня 2014 року, про що свідчить його відмітка про отримання на копії Заяви, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідь на вказану заяву відповідача банк не надав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Приписи статті 606 Цивільного кодексу України встановлюють такий спосіб припинення цивільно-правового зобов'язання, що не залежить від волі сторін. Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.

З урахуванням викладеного, неповернення банком відповідачу сум банківського вкладу за Договором від 01 жовтня 2013 року № D_020585439 банківського строкового вкладу (Депозиту), та неповернення відповідачем банку кредиту за Кредитним Договором від 01 жовтня 2013 року №12/113КР не є підставою для поєднання боржника і кредитора в одній особі у зобов'язанні, яке виникло за Кредитним Договором, оскільки в спірних правовідносинах залишаються кредитор і боржник, які мають взаємні зобов'язання.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положення статті 606 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року по справі № 904/8679/14 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м.Київ - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року у справі № 904/8679/14 - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий ріг, Дніпропетровська область на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м.Київ 22560,0грн. основного боргу; 2857,07 грн. заборгованості по відсоткам; 79,50 грн. комісії; 41,67грн. пені за прострочення сплати відсотків; 4,65 грн. пені за прострочення сплати комісії; 32,63 грн. індексації простроченої заборгованості.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 квітня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник