Справа № 161/3565/15-ц

Провадження № 2/161/1764/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Мартинюк О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Свій позов мотивують тим, що вироком Луцького міськрайонного суду від 09 липня 2014 року затверджено угоду про примирення від 27 червня 2014 року у кримінальному провадженні №12014030130000131, укладену між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 Останню визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України та на підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань визначено до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в сумі 1000 гривень. ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання за вчинення кримінальних правопорушень на підставі ст.1 п."в" Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року.

Вказують, що у зв'язку з вчиненням відповідачем вказаних кримінальних правопорушень, позивачам була завдана матеріальна шкода, а саме: ОСОБА_1 - 1500 гривень, ОСОБА_2 - 11600 гривень, ОСОБА_3 - 12090 гривень.

Зазначають, що всупереч затвердженої угоди відповідач в добровільному порядку грошові кошти їм не повернула та ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи наведене, просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1500 гривень матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_2 - 11600 гривень матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_3 - 12090 гривень матеріальної шкоди.

В судовому засіданні позивачі свою позовну заяву підтримали повністю з підстав викладених у ній.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала щодо стягнення з неї в користь ОСОБА_2 - 11600 гривень матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_3 - 12090 гривень матеріальної шкоди, вказувала, що ОСОБА_1 до початку розгляду справи відшкодувала 1500 гривень матеріальної шкоди. Також зазначала, що не має можливості відшкодувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усю суму відразу, вказані кошти відшкодує восени після збору урожаю.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду від 09 липня 2014 року затверджено угоду про примирення від 27 червня 2014 року у кримінальному провадженні №12014030130000131, укладену між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 Відповідача визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України (а.с.3-4).

Згідно п.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.

Вироком Луцького міськрайонного суду від 09 липня 2014 року встановлено, що ОСОБА_4 своїми неправомірними діями спричинила відповідачам матеріальну шкоду, а саме: ОСОБА_1 на суму 1500 гривень, ОСОБА_2 на суму 11600 гривень, ОСОБА_3 на суму 12090 гривень.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 в добровільному порядку відшкодувала ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1500 гривень. Даний факт стверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання коштів в розмірі 1500 гривень.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 слід стягнути в користь ОСОБА_2 11600 гривень матеріальної шкоди та в користь ОСОБА_3 12090 гривень матеріальної шкоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України, на підставі ст.1166, 1167, 1168, ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином 12090 (дванадцять тисяч дев»яносто) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська