У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітополькнига” (далі - ТОВ “Мелітополькнига”) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача з 1991 року і є одним із засновників цього товариства. 26 березня 2003 року вона була звільнена з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України (за прогули без поважних причин). Вважаючи звільнення неправомірним, просила поновити її на посаді продавця, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу й відшкодувати завдану моральну шкоду.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 червня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2004 року, в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись із судовими рішеннями, просить їх скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із статтею 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судами норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336 - 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2004 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко
Ю.Л. Сенін