ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р.Справа № 5016/2651/2012(18/67)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Пироговського В.Т.

Суддів : Лавриненко Л.В.

Поліщук Л.В.

(склад колегії суддів сформовано відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями від 30.03.2015р.)

при секретарі Самарченко К.А.

за участю представників учасників процесу:

від Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" - Чайкін О.С.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" - не з'явився;

від ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - не з'явився;

від Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь"- не з'явився;

від Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва - не з'явився;

від Універсальної біржі „Підень" - не з'явився;

від ліквідатора - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014р. про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора

у справі № 5016/2651/2012(18/67)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АС"

кредитори:1) Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;

2) Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь";

3) Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва.

за участю Універсальної біржі „Підень"

Ліквідатор: арбітражний керуючий Русаков Андрій Олександрович

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 01.04.2015р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014р. у справі № 5016/2651/2012(18/67).

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду, проте своїм правом на участь в судовому засіданні, крім ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", не скористались, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку, визначеному ст.102 ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 01.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 5016/2651/2012(18/67) про банкрутство ТОВ «АС», порушена за заявою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції в порядку ст..ст. 6, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.).

Постановою суду від 20.03.2014р. ТОВ «АС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шибко О.Л.

Ухвалою суду від 06.05.2014р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Шибко О.Л. про дострокове припинення його повноважень, новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Русакова А.О., якого зобов'язано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 22.12.2011р.

В процесі ліквідаційної процедури, ліквідатор звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з листом від 25.07.2014р. №25/07-1, в якому просив надати згоду на продаж майна банкрута, яке перебуває в заставі банку, а саме нежитлового приміщення: будівлі та споруди танцювального майданчика, розташованих за адресою: м.Миколаїв, вул. Металугрів, 2/1, відповідно до ст. 44 та розділу ІV Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 22.12.2011р.).

У листі від 05.08.2014р. №114-13-0-00/11-2325 банк повідомив про надання такої згоду та зазначив, що стартова ціна продажу повинна становити не нижче вказаної в експертному висновку від 09.07.2014р., а саме - 463800грн.

В подальшому, листом від 21.08.2014р. №114-13-0-00/11-351 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило ліквідатора ТОВ «АС», у зв'язку зі значним коливанням курсу долару США, повернути вказану згоду без виконання та припинити процедуру реалізації заставного майна,

Рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом зборів кредиторів від 21.08.2014р., вирішено провести реалізацію заставного майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою суду від 09.10.2014р. за клопотанням ліквідатора надано згоду на продаж зазначеного майна.

До господарського суду Миколаївської обоасті від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції надійшла скарга на дії ліквідатора (№114-13-0-00/11-3134 від 27.10.2014р.), в якій банк просив скасувати протокол зборів комітету кредиторів ТОВ «АС» від 21.08.2014р. та ухвалу суду від 09.10.2014р.

Скарга мотивована тим, що представник банку не приймав участі в засіданні комітету кредиторів 21.08.2014р., на якому вирішувалось питання щодо продажу заставного майна та порядку його реалізації, та не отримував копії протоколу. На думку банку, за відсутності заставного кредитора, який має вирішальну кількість голосів (79%), вказаний протокол не є правомочним.

Крім цього, банк зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не забороняє кредитору відкликати раніше надану згоду на продаж заставного майна. Отже, враховуючи лист від 21.08.2014р. №114-13-0-00/11-351, на момент розгляду судом клопотання ліквідатора (09.10.2014р.) згоди ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на продаж майна банкрута, яке знаходиться в заставі банку, фактично не надано.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014р. (суддя Давченко Т.М.) в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що засідання комітету кредиторів, яке відбулось 21.08.2014р., було проведено з дотриманням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ч.9 ст.26 цього Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредиторів кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до ч.4 цієї статті, і вказані норми не ставлять правомочність прийнятого комітетом кредиторів рішення у залежність від присутності або відсутності кредиторів (в тому числі заставного).

Господарський суд зазначив, що у зв'язку з відкликанням заставним кредитором своєї згоди на реалізацію заставного майна, ліквідатор правомірно, в межах приписів ч.4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звернувся до господарського суду з відповідним клопотанням. Норми вказаної статті надають можливість господарському суду також надати згоду на реалізацію заставного майна у випадку ненадання такої згоди заставним кредитором з метою уникнення затягування розгляду справи та реалізації майна банкрута шляхом зловживанням заставним кредитором своїми процесуальними та іншими правами в ході розгляду справи про банкрутство.

Суд першої інстанції звернув увагу, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватись судом недійсний (нечинним) або скасовуватись, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Відмовляючи в задоволенні вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" про скасування ухвали суду від 09.10.2014р., суд дійшов висновку, що скасування місцевим господарським судом своєї ухвали в межах розгляду скарги на дії ліквідатора нормами ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 23.12.2014р. скасувати, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала винесена передчасно, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування своїх вимог, особа, що подала апеляційну скаргу, наполягає на неправомочності протоколу зборів комітету кредиторів від 21.08.2014р. з підстав, аналогічних тим, що викладені у скарзі на дії ліквідатора, та вказує на те, що ухвала від 09.10.2014р. винесена господарським судом без згоди банку на продаж заставного майна.

Крім того, банк зазначає, що на теперішній час відбулись торги з продажу вказаного вище нерухомого майна за ціною, значно нижчою ніж ринкова, що завдало ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" значних збитків.

Також, 20.01.2015р. банком до прокуратури Корабельного району м.Миколаєва направлено заяву про порушення кримінальної справи щодо незаконних дій арбітражного керуючого Русакова А.О. Згідно із листом ід 31.01.2015р., за фактами, викладеними у заяві, прокуратурою порушена кримінальна справа, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вих..№114-13-0-00/1-11-166 від 31.03.2015р.) ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що повідомлення ліквідатора про скликання 21.08.2014р. зборів кредиторів направлено на адресу банку 20.08.2014р. і отримано в кінці робочого дня. Вказане повідомлення передано до виконання 21.08.2014р. о 14:00,тобто в момент проведення зборів кредиторів. У телефонній розмові з арбітражним керуючим виконавець просив перенести збори на пізніший час. На думку банку, ліквідатор своїми діями навмисно призвів до того, щоб представник ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" не приймав участі на засіданні комітету кредиторів, на якому вирішено питання щодо реалізацію заставного майна, та не заперечив прийняттю позитивного рішення з цього питання.

Крім того, враховуючи, що кількість голосів банку становить 79% від загальної кількості всіх кредиторів, ліквідатор, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", взагалі не мав права проводити збори кредиторів у зв'язку із відсутністю кворуму. Отже, рішення щодо продажу майна, прийняте на цих зборах є нелегітимним.

До того ж, розгляд питання щодо порядку реалізації заставного майна входить до компетенції комітету кредиторів, згідно ч.8 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не до компетенції зборів кредиторів.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у даній справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 6 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

При цьому, частина 8 цієї ж статті визначає, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредиторів кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч.9 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, 21.08.2014р. відбулися збори кредиторів, на яких обрано склад комітету кредиторів, до якого увійшли ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» (5 голосів), ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (1 голос), ПАТ „Банк „Київська Русь" (1 голос), Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва (6 голосів).

Цього ж дня відбулось засідання комітету кредиторів, на якому були присутні кредитори, що сукупно мають 8 голосів - ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, ПАТ „Банк „Київська Русь" та Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва.

Рішенням комітету кредиторів погоджено провести реалізацію заставного майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", саме нежитлового приміщення: будівлі та споруди танцювального майданчика, розташованих за адресою: м.Миколаїв, вул. Металугрів, 2/1, відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Рішення щодо реалізації заставного майна ТОВ «АС» прийнято більшістю голосів, що узгоджується з положеннями ч.9 ст.26 Закону.

При цьому, господарським судом встановлено, що ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» повідомлене належним чином про проведення зборів кредиторів. Зазначену обставину підтверджує і сам банк, зокрема, в додаткових поясненнях до апеляційної скарги.

Судова колегія відзначає, що направлення директором Миколаївської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» відповідного повідомлення ліквідатора ТОВ «АС» для виконання лише о 14.00 21.08.2014р. жодним чином не свідчить про неналежне повідомлення про збори кредиторів і у даному випадку стосується лише організації роботи самої філії в питаннях представництва.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що засідання комітету кредиторів ТОВ «АС», на якому вирішено питання щодо порядку реалізації заставного майна банкрута, відбулося без порушень вимог законодавства.

Крім того, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставлять правомочність прийнятого комітетом кредиторів рішення у залежність від присутності або відсутності кредиторів (в тому числі заставного).

При цьому слід зазначити, що рішення комітету кредиторів не може визнаватись господарським судом недійсним, так як за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд дає оцінку цим рішенням та враховує їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. Вказана правова позиція закріплена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство".

Щодо доводів банку про неотримання копії оскарженого протоколу від 21.08.2014р., судова колегія зазначає, що банк не був позбавлений права звернутися з відповідним листом до ліквідатора або, як учасник провадження у справі про банкрутство, скористатися наданими йому ст..22 ГПК України правами знайомитись з матеріалами справи та знімати з них необхідні копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Отже, норми вказаної статті надають можливість господарському суду надати згоду на реалізацію заставного майна у випадку ненадання такої згоди заставним кредитором з метою уникнення затягування розгляду справи та реалізації майна банкрута шляхом зловживанням заставним кредитором своїми процесуальними та іншими правами в ході розгляду справи про банкрутство.

У зв'язку із відкликанням банком раніше наданої згоди на продаж заставного майна ліквідатор звернувся із відповідним клопотанням до суду першої інстанції. Ухвалою суду від 09.10.2014р. надано згоду на реалізацію цього майна, що не суперечить приписами ч.4 ст.42 Закону.

Водночас, вимоги щодо скасування вказаної ухвали у скарзі на дії ліквідатора, заявлені до суду першої інстанції, суперечать положенням ГПК України, яким передбачено, що скасування ухвал місцевих господарських судів віднесено до повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій. Місцевий господарський суд може скасували власне рішення або ухвалу виключно за результатами перегляду вказаних процесуальних документів за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 112-114 ГПК України.

Вказана ухвала суду від 09.10.2014р. у встановленому законом порядку банком не оскаржувалась і на теперішній час є чинною. Зазначене підтверджено представником ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суд щодо відсутності підстав для задоволення скарги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції на дії ліквідатора Русакова А.О. При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначені вище обставини та наявні докази.

Щодо посилань скаржника на те, що на теперішній час заставне майно реалізовано за ціною, значно нижчою ніж ринкова, чим банку завдано збитки, то слід відзначити, що кредитор, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не позбавлений права оскаржити результати торгів.

Доводи банку про порушення прокуратурою Корабельного району м.Миколаєва стосовно арбітражного керуючого Русакова А.О. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України (самоправство) судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки за відсутності вироку, що набрав законної сили, сам лише факт порушення кримінальної справи не може враховуватись при розгляді скарги на дії ліквідатора.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дослідженням всіх обставин справи та без порушень норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014р. зі справи № 5016/2651/2012(18/67) залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 06.04.2015р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Суддя Л.В.Лавриненко

Суддя Л.В.Поліщук