ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015р. Справа № 876/3814/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. в справі № 2а/1970/3807/12 за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області про зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану в АДРЕСА_1, яке визнане за нею на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2012 року та видати їй Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, успадковану після смерті її батька ОСОБА_4

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 2-а/1970/3807/12 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено: зобов'язано відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області (вул. Некрасова, 11, с. Пісочин, Харківського району Харківської області) зареєструвати за ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 14.03.2002 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та видати відповідний Витяг з Державного реєстру прав.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 2-а/1970/3807/12 та винести нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано правову оцінку тому факту, що в рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2012 року не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки по АДРЕСА_1, на яку визнано право власності за позивачем та не з'ясовано чи зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку. Крім цього зазначає, що судом першої інстанції не встановлено належність доказів звернення позивача до реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області та надання документів, що передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім цього апелянт зазначає, що під час судового розгляду не встановлено, що у позивача відсутня картка прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав, а відтак вважає, що відсутні докази звернення до реєстраційної служби у встановленому законом порядку. Також апелянт зазначає, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Апелянт - Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області будучи повідомленою про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Відповідач - Відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. Дане рішення вступило в законну силу .

ОСОБА_3 06 липня 2012 року звернулась до Харківської районної державної адміністрації Харківської області із зверненням щодо оформлення права власності на вказану земельну ділянку.

Листом Харківської районної державної адміністрації Харківської області №О-656/05-11 від 02.08.2012 року ОСОБА_3 роз'яснено, зокрема, що в разі відсутності оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку та встановлення наявності права власності на земельну ділянку в судовому порядку їй необхідно звернутись Територіального органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки для отримання державного акту на право власності .

Судом встановлено, що в подальшому позивачка звернулась із зверненням щодо реєстрації права власності на земельну ділянку до Головного управління Держкомзему у Харківській області, яке своїм листом №13-14-37/8933/0/2-12 від 20.09.2012 повідомило позивачку, що згідно з інформацією, наданою Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_4 в міськрайонному управлінні не обліковуються. Інформація щодо розроблення землевпорядної документації на імя ОСОБА_4 в міськрайонному управлінні відсутня. Одночасно Головне управління Держкомзему у Харківській області для отримання більш детальної інформації рекомендувало позивачці звернутись безпосередньо до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в рішенні Тернопільського міськрайонного суду у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012, яке вступило в законну силу, встановлено, що, зокрема, як вбачається із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №813385, виданого Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області, на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 27.04.2009 року, №807, земельна ділянка АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_4 Також, у вказаному судовому рішенні вказано, що суд прийшов до висновку про порушення права власності позивачки ОСОБА_3, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_3 права власності на вказану земельну ділянку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цивільній справі встановлені обставини щодо позивачки ОСОБА_3, а саме щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 та щодо належності вказаної земельної ділянки на праві приватної власності її померлому батьку - ОСОБА_4, а отже ці обставини не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі.

Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2013) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі по тексту - Закон №1952) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Як вірно встановлено судом статтею 15 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Однією з підстав для державної реєстрації прав є, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України №703 від 22.06.2011 (далі по тексту - Порядок) заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п. 26 Порядку).

Відповідно до п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим пунктом 33 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача, для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 ОСОБА_3 разом із заявою було подано світлокопію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012.

Також до заяви про державну реєстрацію прав було додано світлокопію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №813385, зареєстрованого Безлюдівською селищною радою 01.12.2012 та світлокопію витягу №70 з технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки, в яких зазначено кадастровий номер земельної ділянки по АДРЕСА_1 - НОМЕР_3, а також вказано що власником земельної ділянки був ОСОБА_4 на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №807 від 27.04.2013.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_3 було подано всі необхідні документи, визначені Порядком, для проведення державної реєстрації за нею права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пункту 6 Порядку державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі - заява про державну реєстрацію), крім випадків, передбачених цим Порядком.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом 14 днів після звернення із заявою про реєстрацію прав 11.02.2013 до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області позивачкою не отримано ні відмови в реєстрації прав, ні рішення про реєстрацію права власності на належно їй згідно рішення суду земельну ділянку. Крім цього відповідачем не було прийнято рішення і про зупинення розгляду заяви про реєстрацію прав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у відповідача - відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області відсутні правові підстави для відмови в державній реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1, визнаного за нею згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 року. Крім цього задовольняючи позов суд зазначив про відсутність будь-якого рішення щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, поданої позивачкою до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області та не надання позивачці будь-якого документа, який би підтверджував її право власності на земельну ділянку, а також, відсутність заперечень проти позову з боку відповідача під час розгляду даної адміністративної справи.

Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Статтею 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийнявши судове рішення помилково та передчасно зобов'язав відповідача саме зареєструвати за позивачем право власності на вказану вище земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1, визнаного за нею згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 року, оскільки прийняттю відповідного рішення є розгляд відповідних документів відповідачем і за результатами розгляду може бути прийнято рішення про державну реєстрацію права або про відмову в реєстрації.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення з приводу реєстрації права на земельну ділянку за особою належить до виключної компетенції відповідача і суд не може його підміняти своїм рішенням.

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального права, через що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів апеляційного суду вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області розглянути заяву та прийняти рішення щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. У разі прийняття відповідачем рішення про реєстрацію права за ОСОБА_3 необхідно видати відповідний Витяг з Державного реєстру прав.

Керуючись ст.160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 2-а/1970/3807/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (по м. Люботин та Харківському району Харківської області) реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в Харківській області (вул. Некрасова, 11, с. Пісочин, Харківського району Харківської області) розглянути та прийняти рішення щодо реєстрації за ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 14.03.2002 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/6447/2012 від 27.04.2012 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та видати відповідний Витяг з Державного реєстру прав.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.І.Запотічний

Судді: О.І.Довга

С.М.Кузьмич

Повний текст постанови складений 03.04.2015 року