Справа № 404/1472/15-к

Номер провадження 1-кп/404/141/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Завгороднього Є.В.,

при секретарі судового засідання Ткачук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда кримінальне провадження 42014120000000128 відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Козирівка Новгородківського району Кіровоградської області, українця громадянина України, одруженого, утримує неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з повною середньою спеціальною освітою, стажиста авторизованого сервісного центру «STX community», проживаючого АДРЕСА_1, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України,

з участю прокурора Земскова І.С.,

потерпілої ОСОБА_3,

захисника потерпілих ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5,

обвинувачуваного ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:

ОСОБА_1 15.04.2014 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорій «В1, В, С, Dl, D» і маючи стаж водія, достовірно знав Закон України «Про дорожній рух», вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила дорожнього руху), зокрема вимоги ст. ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух» та п.п. п.п. «б» і «д» п. 2.3, п. 1.3, п. 12.1, п. 12.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху.

Так, близько 18 год. 05 хв. 04.11.2014 р. в місті Кіровограді ОСОБА_1, будучи учасником дорожнього руху, керуючи автомобілем ЗАЗ «Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по проспекту Винниченка в сторону площі Богдана Хмельницького, наближаючись до розташованого поруч з будинком №1-а пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 "Пішохідний перехід" і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України, порушуючи вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно з якою учасник дорожнього руху зобов'язаний знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху і створювати безпечні умови для дорожнього руху, вимоги ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», згідно з якою водій зобов'язаний надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі), та надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю, та порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетів Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зокрема:

- п.1.3. яким встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил; п.п. «б» п. 2.3. яким встановлено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.п. «д» п. 2.3. яким встановлено, що водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.12.1. яким встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3. яким встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- п. 18.1. яким встановлено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в раз потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека діючи самовпевнено і легковажно, розраховуючи на їх відвернення, не давши дорогу пішоходу ОСОБА_7, яка рухалась по пішохідному переходу, розташованому поруч з будинком №1-а та позначеному дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, створив небезпеку для руху останньої, яку він об'єктивно міг виявити та негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, маючи технічну можливість уникнути наїзду, не вибравши безпечної швидкості руху, не проконтролював рух керованого ним транспортного засобу ЗАЗ «Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7

Внаслідок порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху а саме вимог ст.ст.14, 16 закону України «Про дорожній рух» та вимоги п.1.3, п.п.п.п «б», «д» п.2.3, п.12.1, п.12.3, п.18.1 Правил дорожнього руху, ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження, які спричинили смерть останньої .

Порушення вищевказаних правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_1 показав, що 04.11.2014 року близько 18 год. 05 хв. у темну пору доби керував автомобілем «ЗАЗ «Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, по проспекту Винниченко в м. Кіровограді. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»), з необережності та неуважності він порушив вимоги п.1.3, п.п..п.п «б», «д» п.2.3, п.12.1, п.12.3, п.18.1 Правил дорожнього руху, достатньо не впевнився в безпеці свого руху, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу та отримала тілесні ушкодження, зазначенні в обвинувальному акті, що спричинили смерть потерпілої. Повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, а також всі обставини його вчинення, що зазначені в обвинувальному акті, розкаюється, просить вибачення у потерпілих, обіцяє виправитися, повністю відшкодував на користь потерпілих 100000 грн. немайнової шкоди від злочину, також частково відшкодував майнову шкоду від злочину.

Обвинувачуваний ОСОБА_1 беззастережно визнав вину у повному обсязі, розуміє зміст обвинувачення, фактичні обставини ним не оспорюються, усвідомлює кваліфікацію вчиненого ним кримінального правопорушення, покази на досудовому слідстві і в суді давав добровільно, тому що розкаюється.

Після роз'яснення всім учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили про відсутність оспорюваних ними обставин по кримінальному провадженню та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою всіх учасників судового провадження, відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення, визнано судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 винний у кримінальному правопорушенні, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до тяжкого, також є закінченим та вчиненим у формі необережності.

Як особа, ОСОБА_1 за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується виключно позитивно, у теперішній час проходить стажування на посаді майстра з ремонту комп'ютерної техніки, одружений, виховує і утримує неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, осудний, на обліку в лікарів: психіатра і нарколога, не перебуває; знаходиться на обліку у лікаря невропатолога з приводу гіпертонічної хвороби 3 ступеня., до кримінальної відповідальності притягається вперше, має постійне місце проживання, і міцні соціальні зв`язки, розкаюється, просить вибачення перед потерпілими, повністю добровільно відшкодував 100.000 грн. завданої ним немайнової шкоди від злочину, частково добровільно відшкодував майнову шкоду від злочину, має бажання продовжувати відшкодування збитків. Місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав, надавав першу медичну допомогу ОСОБА_7

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання ОСОБА_1 є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування потерпілим завданої кримінальним правопорушенням шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Відсутні обставини, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому.

Із врахуванням думки потерпілої, яка питання щодо призначення покарання ОСОБА_1 залишила на розсуд суду, а також всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вперше вчинив злочин з необережності, одружений, хворіє, працює, утримує неповнолітню дитину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, при цьому існують підстави, для звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з встановленням йому строку на випробування та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення.

З метою попередження вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так-як ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху України, від чого настали невідворотні наслідки - смерть ОСОБА_7 Трудова діяльність обвинуваченого не пов'язана з експлуатацією ним транспортного засобу, тому призначене судом додаткове покарання не поставить його у скрутне матеріальне становище.

Цивільний позов не заявлено.

За правилами ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1599 грн. 00 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів-автотехніків по кримінальному провадженню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України, протягом встановленого строку на випробування покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На період апеляційного оскарження вироку суду, ОСОБА_1 залишити раніше застосований вид запобіжного заходу - заставу.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 36540 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень), внесену за ОСОБА_1 на підставі ухвали колегії суддів апеляційного суду Кіровоградської області від 18.12.2014 року на депозитний рахунок №37315016001090, код ЄДРПОУ: 02894616; МФО 823016, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 42014120000000128 від 04.11.2014 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_9.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1599 грн. 00 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів по кримінальному провадженню.

Речові докази по кримінальному правопорушенню: автомобіль «ЗАЗ «Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання на спеціальний майданчик УДАЇ УМВС України в Кіровоградській області; ключ від замка живлення ЗАЗ «Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «АС/8883088 від 13.03.2014 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 14.03.2014 року, які фактично зберігаються в слідчому відділі Прокуратури Кіровоградської області,- повернути ОСОБА_1; оптичний диск DVD + R TDK місткістю 4,7 Гб - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній