номер провадження справи 18/146/14-19/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015 Справа № 908/5508/14

За позовом Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70)

до: 1) Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, м. Київ, проспект Науки, 3)

2) Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289-А)

3) Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43)

про стягнення 54261421,54 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Безух А.М. - представник за довіреністю № б/н від 03.02.14.

Від відповідача-1: Поставець О.О. - представник за Договором про надання правової допомоги № б/н від 11.06.13.

Від відповідача-2: Поставець О.О. - представник за Договором про надання правової допомоги № б/н від 08.08.14.

Від відповідача-3: не з'явився

Від третьої особи: Юнаш А.Б. - представник за довіреністю № б/н від 19.01.15.

Рішення винесено 20.03.15., після оголошеної на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перерви з 19.03.15. по 20.03.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 04.12.14. звернулося Командитне товариство «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» та Приватного акціонерного товариства «"Мелітопольський олійноекстракційний завод» про солідарне стягнення 54941567,37 грн. за Договорами поруки № SR 12-157/200 від 16.08.12. та № SR 12-158/200 від 16.08.12. та за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем-3 умов Кредитного договору, а відповідачами-1,2 умов Договорів поруки як солідарних боржників, у Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» та Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.12.14. порушено провадження у справі № 908/5508/14, розгляд справи призначено на 12.01.15. о 11-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.01.15. о 14-00, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.15. у справі № 908/5508/14 на підставі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддею Носівець В.В. здійснено самовідвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., у зв'язку із самовідоводом судді Носівець В.В., справу № 908/5508/14 передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.15. суддею Давиденко І.В. прийнято справу № 908/5508/14 до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 18/146/14-19/21/15, судове засідання призначено на 20.02.15. о 11-00.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.15. не підтримав вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, яка подана в судовому засіданні 29.01.15.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.15. надав письмові пояснення у справі, відповідно до яких Командитне товариство «Желев С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» зазначило, що відповідно до Договору про зміну № 9 від 04.11.14. Боржнику встановлено семиденний строк для погашення заборгованості, який настав, - 13.11.14.

Представник відповідачів-1,2 в судовому засіданні 20.02.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Командитного товариства «Желев С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора».

Представник відповідача-3 в судове засідання 20.02.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 19.03.15. о 15-00.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 20.02.15. від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких Командитним товариством «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» зазначено, що в зв'язку з допущенням відповідачем-3 порушення своєчасного повернення отриманих коштів, погіршення фінансового стану боржника та поручителів, подальше надання банківських послуг припинено за Договором про зміну № 9 від 04.11.14. Строк погашення заборгованості за зазначеною угодою наступив 13.11.14., але заборгованість погашена не була, в зв'язку з чим, позивач звернувся з повідомленням-вимогою до поручителів про погашення суми боргу.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 19.03.15. від Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що в зв'язку з відчуженням позивачем іпотечного майна, тим самим здійснивши часткове погашення заборгованості в розмірі 16431413,30 грн., станом на 18.03.15. заборгованість Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» перед Командитним товариством «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» складає 54735085,87 грн.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 19.03.15. заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва, пов'язаної з іншої справи № 910/3516/15-г за позовом Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання Договору поруки № SR 12-158/200 від 16.08.12.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 19.03.15. оголошено перерву до 20.03.15. о 11-30.

Від позивача через канцелярію господарського суду 19.03.13. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Командитне товариство «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» зазначає, що стягнення повинно бути проведено окремо за зобов'язанням та кожним акцесорним зобов'язанням для чіткого в подальшому виконання та просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225) 54261421,54 грн. заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12.

- стягнути солідарно з Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» 54261421,54 грн. заборгованості за Договором поруки № SR 12-158/200 від 16.08.12.

- стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» 54261421,54 грн. заборгованості за Договором поруки № SR 12-157/200 від 16.08.12.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.15. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» задовольнити повністю.

Представник відповідачів-1, 2 в судовому засіданні 20.03.15. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вказане вище клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки двомісячний строк вирішення спору у даній справі закінчується, а клопотання про продовження вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України сторонами не подавалось.

Представник відповідачів-1, 2 в судовому засіданні 20.03.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора».

Розглянувши в судовому засіданні 20.03.15. клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи № 910/29382/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» про визнання недійсним Договору, суд відмовив в його задоволенні, оскільки Господарським судом міста Києва винесено рішення по справі № 910/29382/14, яке не вступило в законну силу на момент вирішення даного спору, в зв'язку з чим, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Розглянувши в судовому засіданні 20.03.15. клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва, пов'язаної з нею іншої справи № 910/3516/15-г за позовом Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ» до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання Договору, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В абзаці 1 п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

Частина 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розгляд та вирішення даної справи є можливим до вирішення справи № 910/3516/15-г, в зв'язку з чим відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у даній справі.

Представник відповідача-3 в судове засідання 20.03.15. не явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач-3 є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5508/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів-1,2, третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

16.08.12. між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (далі - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - Банк) укладено Договір про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 3 Кредитного договору вбачається, що Банк надає Клієнту банківські послуги, в т.ч. кредити, за умовами зазначеними в п.п. 28.1, 28.2 Кредитного договору, згідно форм кредитних заявок, передбачених п. 19 Договору.

Генеральний ліміт був встановлений за всіма кредитами - 95000,00 грн. з генеральним строком зобов`язань до 30.08.15. за п. 34 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.12. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Публічним акціонерним товариством «Київський маргариновий завод» (Поручитель) укладено Договір поруки SR 12-157/200 (далі - Договір поруки № 1).

Також 16.08.12. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Приватним підприємством «МОЛОКОЗАВОД ОЛКОМ» (Поручитель) укладено Договір поруки SR 12-158/200 (далі - Договір поруки № 2).

Відповідно до п. 3 Договорів поруки 1, 2 вбачається, що в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом боргових зобов'язань.

Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов'язань Клієнтом.

Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок перед Банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку дії боргових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» з листом № 207-197/1 від 04.09.14. про погашення суми боргу за Кредитним договором.

Матеріали справи не містять відповіді Боржника на вказаний вище лист.

09.09.14. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» був укладений Договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора (цессія) (далі - Договір про відступлення, цессія), відповідно до якого права кредитора за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12. відступаються Командитному товариству «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» після повної оплати суми боргу Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Позивач вказує на те, що станом на 09.09.14. заборгованість Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»» перед Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12. складає: 33790027,39 грн. - в національній валюті та 2425088,27 доларів США.

В зв'язку з наведеним вище Банк відступив, а Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» набуло всі права Кредитора за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12.

Позивач вказує на те, що керуючись п. 9 Договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12., в зв'язку з допущеними боржником - Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» порушень своєчасного повернення отриманих коштів, погіршення фінансового стану боржника та поручителів, подальше надання банківських послуг неможливо та припинено з 04.11.14. за Договором про зміну № 9 від 04.11.14., який був укладений між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора», з встановленням для боржника семиденного строку для погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» з листом від 04.11.14. про погашення суми боргу за Кредитним договором.

Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» своєю відповіддю № 3187/23 від 13.11.14. на вказаний вище лист повідомило про неможливість виконання даної вимоги у встановлений семиденний термін.

За таких обставин, позивач 14.11.14. звернувся з листом до поручителів: Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про погашення суми боргу.

Матеріали справи не містять доказів відповіді відповідачів-1,2 на вказаний вище лист та доказів погашення заборгованості.

Позивач посилається на те, що оскільки з моменту подачі позову була також проведена реалізація майна боржника, з уточненням сум отриманих від реалізації (виправленням арифметичних помилок), за рахунок реалізації майна боржника було погашено 16431413,30 грн. до звернення до суду з даним позовом, що підтверджується актом звірки розрахунків, що додано до позову, підписаний між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора».

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості на дату подачі позову складає: 33773845,16 - 16 431 413,30 = 17 342431,86 грн. Еквіваленту доларів США: 2395405,58 - доларів США, що станом на 14.11.14. виходячи з Валютного курсу НБУ (1541,2417 грн. за 100 доларів США), складає 36918989,68 грн. Разом 17342431,86+36918989,68 = 54261421,54 грн.

Дана заборгованість визнана Боржником, що підтверджується підписаними актами звірки з відповідачем-3 та позивачем, станом на 29.12.14. та 19.03.15., що містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачі не виконали своїх обов'язків та не погасили заборгованість по Кредитному договору, в зв'язку з чим порушили умови Кредитного договору, Договорів поруки та вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 54261421,54 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Кредитним договором Банком було виконано, а саме Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» надано кредитні кошти, а Клієнтом отримано 33380000,00 грн. по кредитній заявці № 2232/05 від 05.08.14. строком до 03.09.14. 2395405,58 - доларів США 27 центів; 551597,52 доларів США - по кредитній заявці № 1898/05 від 24.09.13, строком до 20.09.14.; 50870,00 доларів США - по кредитній заявці № 1502/05 від 20.05.14. строком до 14.11.14.;36195,00 доларів США - по кредитній заявці № 1581/05 від 27.05.14. строком до 14.11.14.; 21930,00 доларів США - по кредитній заявці № 1595/05 від 29.05.14. строком до 24.11.14.; 36195 доларів США - по кредитній заявці № 1581/05 від 27.05.14. строком до 21.11.14.; 36417,00 доларів США - по кредитній заявці № 1644/05 від 03.06.14. строком до 28.11.14.; 169206,00 доларів США - по кредитній заявці № 1657/05 від 04.06.14. строком до 28.11.14.; 250000,00 доларів США - по кредитній заявці № 1748/05 від 11.06.14. строком до 05.12.14.; 119000,00 доларів США - по кредитній заявці № 1777/05 від 13.06.14. строком до 09.12.14.; 129000,00 доларів США - по кредитній заявці № 1786/05 від 16.06.14. строком до 12.12.14.; 227429,65 доларів США - по кредитній заявці № 1793/05 від 17.06.14. строком до 12.12.14.; 119700,00 доларів США - по кредитній заявці № 1871/05 від 23.06.14. строком до 19.12.14.; 150000,00 доларів США - по кредитній заявці № 1502/05 від 20.05.14. строком до 22.12.14.; 67697,13 доларів США - по кредитній заявці № 1948/05 від 01.07.14. строком до 26.12.14., 262590,00 доларів США - по кредитній заявці № 2042/05 від 10.07.14. строком до 05.01.15., 193425,57 доларів США - по кредитній заявці № 2076/05 від 14.07.14. строком до 09.01.15., загальною сумою 2385057,87 доларів США, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідач-3, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як було встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» з листом № 207-197/1 від 04.09.14. про погашення суми боргу за Кредитним договором.

Матеріали справи не містять відповіді Боржника на вказаний вище лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем зазначено, що оскільки з моменту звернення позивача до суду з даним позовом була також проведена реалізація майна Боржника, з уточненням сум отриманих від реалізації (виправленням арифметичних помилок), за рахунок реалізації майна Боржника було погашено 16431413,30 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, що додано до позову.

Таким чином загальна сума заборгованості на дату звернення позивача до суду з даним позовом складає 54261421,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання основного зобов'язання було укладено:

- Договір поруки SR 12-157/200 від 16.08.12. між Первинним Кредитором та Публічним акціонерним товариством «Київський маргариновий завод» (Договір поруки № 1);

- Договір поруки SR 12-158/200 від 16.08.12. між Первинним Кредитором та Приватним підприємством «МОЛОКОЗАВОД ОЛКОМ» (Договір поруки № 2).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» був укладений Договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора (цессія) від 09.09.14., за яким права кредитора за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12. відступаються Командитному товариству «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» після повної оплати суми боргу Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора» набуто всіх прав Кредитора, за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» з листом від 04.11.14. про погашення суми боргу за Кредитним договором.

Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» своєю відповіддю № 3187/23 від 13.11.14. на вказаний вище лист повідомило про неможливість виконання даної вимоги у встановлений семиденний термін.

За таких обставин, позивач 14.11.14. звернувся з листом до поручителів: Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про погашення суми боргу.

Матеріали справи не містять доказів відповіді поручителів на вказаний вище лист та доказів погашення заборгованості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачами порушено умови, визначених змістом Договорами поруки №№ 1, 2 та не виконано своїх поручительських зобов'язань щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором.

Розділами 4 Договорів поруки №№ 1, 2 встановлено, що Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредитору надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Пунктом 4.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.14. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають із кредитних договорів» передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.14. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають із кредитних договорів» встановлено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно (п.4.1.4).

Отже, з наведеного вище вбачається право кредитора звернутись до Боржника та кожного з Поручителів окремо. При цьому, слід зазначити, що в даному випадку предметом спору є різні самостійні договірні відносини, зокрема між Кредитором і Боржником та між Кредитором і кожним з поручителів окремо - за Договорами поруки. Аналогічну правову позицію містить постанова Верховного Суду України у справі № 6-84цс11 від 19.11.11.

Крім того, суд зазначає, що в силу того, що Договори поруки укладені сторонами до одного й того ж Кредитного договору та Договору про відступлення, обсяги відповідальності за вказаними правочинами є тотожними, обсяг відповідальності кожного окремого Поручителя дорівнює розміру заборгованості Боржника за Кредитним договором та Договором про відступлення. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України у справі № 906/612/13 від 16.12.13.

Частиною 4 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З наведеного вбачається, що в разі оплати одним з відповідачів заборгованості, зобов'язання інших відповідачів припиняється.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлення окремо вимог до Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» та Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач-3 не виконав свої зобов'язання перед позивачем, а відповідачі-1, 2, в свою чергу, не виконали взятих на себе зобов'язань, передбачених Договорами поруки №№ 1, 2, щодо відповідальності перед позивачем за невиконання відповідачем-3 зобов'язань за Кредитним договором відповідачі зобов'язані солідарно сплатити на користь позивача суму заборгованості, а саме: 54261421,54 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Що стосується заперечень відповідачів-1, 2 щодо того, що Договір відступлення права вимоги від 09.09.14. є Договором факторингу і повинен був укладатись тільки в разі наявності у позивача ліцензії на здійснення фінансових операцій є необґрунтованими та безпідставними,виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що договір факторингу спрямований на фінансування однією сторони іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором, при цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Судом встановлено, що в Договорі відступлення права вимоги відсутні істотні умови факторингу, а саме встановлення та отримання плати за послугу, оскільки плата за Договором цесії відповідає сумі основного зобов`язання, яке відступається, у позивача відсутні ознаки професійної діяльності стосовно платного викупу боргових зобов`язань за суму значно нижчу номіналу.

Таким чином, твердження відповідачів-1,2 щодо необхідності укладання у сторін спеціального правового статусу, зокрема, реєстрації нового кредитора в якості фінансової установи, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Частинорю 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача-3, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, код ЄДРПОУ 00373830) на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225) 54261421 (п'ятдесят чотири мільйони двісті шістдесят одну тисячу чотириста двадцять одну) грн. 54 коп. заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.12. та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289-А, код ЄДРПОУ 31176910) на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225) 54261421 (п'ятдесят чотири мільйони двісті шістдесят одну тисячу чотириста двадцять одну) грн. 54 коп. заборгованості за Договором поруки № SR 12-158/200 від 16.08.12.

4. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, м. Київ, проспект Науки, 3, код ЄДРПОУ 00333581) на користь Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225) 54261421 (п'ятдесят чотири мільйони двісті шістдесят одну тисячу чотириста двадцять одну) грн. 54 коп. заборгованості за Договором поруки № SR 12-157/200 від 16.08.12.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.03.15.

Суддя І.В. Давиденко