Номер провадження: 22-ц/785/3574/15
Головуючий у першій інстанції Бучацька А.І. Доповідач Комлева О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Сілукової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 06 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Саратської селищної ради Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Саратської селищної ради Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дядько ОСОБА_4, який до дня смерті проживав у квартирі АДРЕСА_1. Спадкоємцем зазначеної квартири і всього належного йому майна він призначив свою дружину ОСОБА_5, яка приходиться їй тіткою по лінії батька. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищевказану квартиру. В даний час у спірній квартирі без реєстрації проживає ОСОБА_3, яка утримує свідоцтво про право власності на спірну квартиру та технічний паспорт.
У встановлений законом строк позивачка не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, оскільки з 1996 року по 15 серпня 2011 року проживала в Російській Федерації. Після повернення в Україну вона зверталась до Саратського районного суду із заявами про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_4 та ОСОБА_5; з позовом про продовження строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її дядька ОСОБА_4
На підставі вищевикладеного, позивачка просила визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.
Представник відповідача позов не визнала.
Представник третьої особи позов не визнав.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06 лютого 2015 року в задоволені позову ОСОБА_2 до Саратської селищної ради Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини відмовлено.
На рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а також, що судоми порушені норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явилися, про слухання справи були сповіщені належним чином, про що свідчать судові повістки (а.с. 118-122).
Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що на підставі рішення Саратського районного суду Одеської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Саратської селищної ради Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини, яке набрало законної сили 26 грудня 2013 року, встановлені такі обставини: ОСОБА_4 є рідним дядьком позивачки ОСОБА_2 Згідно копії актового запису про шлюб № 33 від 26 серпня 1993 року ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_4 Як вбачається з домової книги, після реєстрації шлюбу вони були зареєстровані та проживали разом у квартирі АДРЕСА_1.
17 лютого 1994 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 227, яким квартиру АДРЕСА_1, а також усе своє майно заповів ОСОБА_5 Даний заповіт внесений до Спадкового реєстру, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори). Згідно копії актового запису № 50 від 21 червня 1994 року про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Сарата, Одеської області.
Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 10 вересня 1993 року, виданого згідно розпорядження № 327 від 08 вересня 1993 року органу приватизації Саратської селищної ради народних депутатів.
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась.
Також судом було встановлено, що згідно копії актового запису № 62 від 07 вересня 1998 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Сарата Одеської області і до дня смерті вона мешкала АДРЕСА_1.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 30 липня 2014 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Саратська селищна рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин було встановлено, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є тіткою позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала її чоловіку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 10 вересня 1993 року, виданого згідно розпорядження № 327 від 08 вересня 1993 року органу приватизації Саратської селищної ради народних депутатів.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо яких встановлено ці обставини.
Згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 16 січня 2003 року (надалі - ЦК України) цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року. Пункт - Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року) встановлює, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пунктом 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" визначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
У цьому ж листі роз'яснено, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року: не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.
Судом було встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК України, на підставі вищевикладеного при вирішенні даного спору, суд приймаючи рішення обґрунтовано керувався нормами ЦК УРСР.
Також суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_5, а тому відсутні законні підстави для продовження їй строку для прийняття спадщини, на підставі вищевикладеного ОСОБА_2 було обґрунтовано відмовлено у задоволені її позову.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд приймаючи рішення прийшов до помилкового висновку про те, що вона не є спадкоємцем за законом, після смерті своєї тітки ОСОБА_5, суд помилково застосував норми ЦК в редакції 1963 року, а також не прийняв до уваги те, що ОСОБА_3 самовільно зайняла квартиру та утримує документи на право власності на спірну квартиру, яка належить ОСОБА_2, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення, судом було встановлено, що позивачка не є спадкоємцем за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_5 у відповідності до норм ЦК в редакції 1963 року, оскільки заповіту ОСОБА_5 не залишила, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), тому має місце спадкоємство за законом, також з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалась.
Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Саратського районного суду Одеської області від 06 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Н.В. Ісаєва