КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 697/18/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Хорошун О.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити постанову суду першої інстанції в частині терміну та строку здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії, а також скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог (за текстом апеляційної скарги).

В свою чергу, управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 2 групи, інвалідність якого отримана через захворювання, яке пов`язане з виконанням робіт щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок вказаних обставин, позивач має право на отримання пенсії у розмірі не меншому ніж вісім мінімальних пенсії за віком та на додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Починаючи з 01.01.2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 06.07.2014 року №1534-18, не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.

Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року, в редакції Закону України від 03.08.2014 року №1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вказана норма діє з 16.08.2014 року.

Таким чином, з 16.08.2014 року, розміри пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обмежуються вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 03.08.2014 року №1622-18.

Згідно з ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з 24 червня 2014 року по 15 серпня 2014 року.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.