У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

               Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

Головуючого - судді	Кармазіна  Ю.М.,
суддів	Косарєва  В.І. і   Кліменко  М.Р.,
за участю прокурора	Глибченко  Т.Г.,
захисника	ОСОБА_1,
засудженого	ОСОБА_2,

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2, адвоката  ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від  24 жовтня 2006 року, яким

 

                            ОСОБА_2, українця, громадянина України, засуджено:

 

         - за ст. 115 ч. 1 КК України на 10 років позбавлення волі;

         - за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України на 10 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 11 років позбавлення волі.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4333 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної і 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         Крім того, стягнуто з засудженого 76 грн. 24 коп. судових витрат.

         Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за вчинення умисного вбивства та замаху на умисне вбивство двох осіб за таких обставин.

 

         В ніч на 14 квітня 2006 року ОСОБА_2. в приміщенні літньої кухні, за місцем проживання в АДРЕСА_1 під час розпивання спиртних напоїв з               ОСОБА_4, ОСОБА_6 та іншими особами, посварився з ОСОБА_4

         Після сварки, вважаючи, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є насильницькими, втік на город, де сховався, а потім з метою помсти, взявши сокиру, наблизився до автомобіля ЗАЗ-968, який знаходився біля воріт  та у який сіли ОСОБА_4 і ОСОБА_6, де наніс ОСОБА_4. сокирою два удари в голову і вбив його.

         Після цього, з метою вбивства ОСОБА_6 наніс йому удар сокирою в голову і ліву китицю, від чого ОСОБА_6 втратив свідомість, а ОСОБА_2. вважаючи, що його вбив, припинив свої дії. ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

 

         На вирок подані касаційні скарги.

 

         Засуджений ОСОБА_2, як видно із змісту його касаційної скарги, просить змінити вирок і пом'якшити покарання, стверджуючи, що він не мав наміру убивати потерпілих, а лише захищався від їх неправомірних дій.

 

         Адвокат ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії щодо ОСОБА_4  на ст. 124 КК України і пом'якшити покарання та  закрити справу в частині засудження за замах на вбивство ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину.

         Доводи скарги обґрунтовуються тим, що суд дав невірну оцінку доказам у справі, які свідчать, що засуджений заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, а щодо ОСОБА_6 діяв в стані необхідної оборони.

         Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, адвоката  ОСОБА_1, які підтримали свої касаційні скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

 

         Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

 

         Висновки суду ґрунтуються на доказах детально викладених у вироку.

 

 

         Доводи адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 про те, що суд невірно встановив фактичні обставини вчинених злочинів і тому дав невірну кваліфікацію діям засудженого, який захищався від потерпілих, - безпідставні.

 

         Так, свідок ОСОБА_7 - дружина засудженого, показала, що після конфлікту у дворі, чоловіка завели в будинок і на подвір'ї стало тихо, але через деякий час прибіг чоловік і сказав, що убив людину (т. 2, а. с. 50).

 

         Свідок ОСОБА_8 - сестра засудженого, теж підтвердила, що коли на подвір'ї нікого не було, а ОСОБА_2. був у хаті, вона з матір'ю пішли додому. Через деякий час прийшов ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_2 вбив ОСОБА_4 ( т.2, а. с. 52).

 

         Сам засуджений не заперечує того, що завдав удар сокирою по голові ОСОБА_4, а коли останній намагався втекти, знову ударив сокирою в голову (т. 2, а. с. 48).

 

         Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4  його смерть наступила від відкритої черепно-мозкової травми з руйнацією речовини головного мозку (т. 1, а. с. 63 - 68).

 

         Вказаним доказам в сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і, враховуючи знаряддя злочину, місце нанесення тілесних ушкоджень, та те, що вони завдані на вулиці, коли реальної загрози з боку потерпілих для засудженого не було, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4 із помсти.

 

         Ці його злочинні дії вірно кваліфіковані за ст. 115 ч. 1 КК України.

 

         Вірною є кваліфікація дій засудженого за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України як замах на вбивство двох осіб, оскільки він, як встановлено судом, завдав сокирою удар ОСОБА_6 коли останній перебував в автомобілі і заподіяв йому тілесні ушкодження, від яких  потерпілий втратив свідомість.

 

         Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що довести свій умисел на вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_2 не зміг у зв'язку з тим, що вважав його мертвим. Тобто він вчинив усі дії, які вважав за необхідне вчинити для реалізації свого умислу.

 

         Покарання засудженому призначено відповідно до вимог статті 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів,  особи ОСОБА_2 та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання.

        

         За своїм розміром покарання є близьке до мінімального і вважати його надмірно суворим підстав не має.

 

         Цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону на підставі наявних у справі доказів з наведенням відповідних мотивів його розміру.

 

         Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність судового рішення не встановлено.

 

         Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

 

         Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2  - без зміни.

 

 

С у д д і:

 

 

Кармазін  Ю.М.                                Косарєв  В.І.                    Кліменко  М.Р.