АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22ц/796/3879/2015 Головуючий у 1 інстанції - Неганова Н.В.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,-
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення відповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО» Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у сумі 70.987 грн.59 коп., що складає розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування на користь ТОВ «МСД Україна», в результаті ДТП скоєної з вини відповідача ОСОБА_1.
Розрахунок зазначеної шкоди у сумі 70.987 грн.59 коп. виконаний за вирахуванням 49.500 грн., що складає ліміт страхової відповідальності ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» за шкоду, заподіяну з вини ОСОБА_1.
Заявлений позов ПрАТ «АСК «ІНГО» до відповідача ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» ухвалою суду від 3.07.2014 року, залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України , за заявою позивача. /т.1 а.с.196, 210/.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 відмовляється добровільно сплатити позивачу як страховику виплачене ним страхове відшкодування, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у позові відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог /т.1 а.с.242-244/.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. /т.2 а.с.1-3/.
В скарзі посилалась на те, що суд першої інстанції невірно визначив стан автомобіля «Фольксваген» д/н НОМЕР_1, неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 16 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» відхилено, а рішення Подільського районного суду м.Києва від 05 серпня 2014 року залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 в інтересах ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Подільського районного суду м.Києва від 05 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року та передати справу на новий розгляд до районного суду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.
Відповідач та його представник доводи скарги не визнав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення районного суду не відповідає з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що01.04.2011 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «МСД Україна» укладено договір майнового страхування (поліс 250523550.11) автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 зі страховою сумою 180.000 грн. на термін до 31.12.2011 року /а.с.19-23/.
Відповідно до ст.627 ЦК України , ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В результаті ДТП, яке мало місце 17.09.2011 року з вини відповідача ОСОБА_1 застрахованому автомобілю «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 заподіяні механічні пошкодження, що сторонами не заперечується.
Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи від 15.05.2014 року за №3198/14-15 виконаного експертами Київським науково-дослідного інституту судових експертиз матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 склав 126.896 грн.89 коп. /т.1 а.с.150-156/.
В справі також є авто-товарознавче дослідження, яке виконано за ініціативою позивача. Так, згідно Звіту від 12.12.2011 року за №320 про оцінку указаного автомобіля, складеним ФОП ОСОБА_5, матеріальний збиток завданий ТОВ «МСД Україна» становить 120.012 грн.12 коп. без врахування втрати товарної вартості. Відповідно до указаного Звіту ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 121.650 грн.25 коп. /т.1 а.с.34-66/.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На підставі страхового акту №61385 від 9.12.2011 року позивачем ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на виконання договору страхування, на користь ФОП ОСОБА_6, який виконав ремонт автомобіля страхувальника ТОВ «МСД Україна», була перерахована сума 119.987 грн.59 коп., з урахуванням франшизи, що підтверджується платіжним дорученням №1237 від 29.02.2012 року /т.1 а.с.68-73/.
Потерпіла особа ТОВ «МСД Україна» не заперечувало відносно указаного перерахунку коштів на користь ФОП ОСОБА_6, в порядку виконання умов договору страхування.
Вказані обставини суд встановив вірно, разом з тим суд безпідставно не задовольнив вимоги позивача, до якого, перейшло право вимоги на підставі ст. 993 ЦК України, відповідно до якої до страховика, який, виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з абз.3 п. 3 ч.1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки автомобіль був тотально знищений то його відновлення було недоцільним, а тому позивач не повинен був відшкодовувати потерпілій особі вартість відновлювального ремонту, а повинен був відшкодувати різницю між ринковою вартістю транспортного засобу та вартістю залишків автомобіля, які також залишились у потерпілої особи.
Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки відповідач в даній справі не довів, що позивач відшкодував потерпілій особі шкоду в більшому розмірі ніж повинен був відшкодовувати за Законом.
Відповідно до п.9.2.4. договору страхування від 1.04.2011 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «МСД Україна» (поліс 250523550.11), «під повною загибеллю транспортного засобу сторони розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту складає більше ніж 75% страхової суми», а оскільки вартість відновлювального ремонту - 126.896,89 грн., не перевищує 75% страхової суми, що складає 180.000 грн., тому позивач, обґрунтовано виплатив потерпілій особі вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля на момент ДТП, і частину цієї суми, яка не покривається страховим полісом страхування цивільної відповідальності правомірно вимагав стягнути в порядку суброгації на свою користь.
Питання визначення критерію фізичного знищення автомобіля, було визначено за домовленістю сторін договору майнового страхування, оскільки це є суттєвим при виплаті страхового відшкодування у разі настання страхового випадку. Однак поширення цього критерію визначення фізичного знищення автомобіля на інших осіб, є неправомірним, оскільки ці особи не є учасниками зазначених договірних відносин, а тому, на їх відповідальність в даному разі може поширюватись лише порядок відшкодування, який визначений нормативно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що між сторонами - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ОСОБА_1 виникли відносини суброгації, передбачені ст.993 ЦК України, оскільки судом було встановлено, що позивач здійснив виплату страхової суми, а вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведена.
Однак, суд першої інстанції безпідставно не стягнув з відповідача на користь позивача суму 70 987 грн. 59 коп., яку останній виплатив на підставі договору майнового страхування, визначену вже за мінусом тієї суми, яку зобов`язана платити страхова компанія, де була застрахована цивільна відповідальність відповідача в даній справі в межах ліміту відповідальності за полісом страхування цивільної відповідальності..
Доводи відповідача та його представника про те, що вказана сума перевищує реальні збитки потерпілої особи є недоведеними, так як ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідач не надав доказів, що з урахуванням вартості залишків та ринкової вартості транспортного засобу на момент ДТП, реальні збитки потерпілого складатимуть меншу суму, а ніж ту що виплатив позивач, а також ту, що він просив стягнути з відповідача як з винної особи..
Посилання на те, що ремонт транспортного засобу був економічно не обґрунтованим, також є недоведеним, тому, що відповідно до звіту, який робився на момент виплати суми страхового відшкодування потерпілій особі, ринкова вартість транспортного засобу була вищою ніж сума необхідна для відновлення автомобіля.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові послався на те, що потерпіла особа відремонтувала автомобіль, а тому не можливо встановити вартість залишків, в порушення вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України не врахував, що вказані обставини мають значення лише при пред`явленні позову потерпілим, та не врахував, що ст. 993 ЦК України передбачений спеціальній спосіб захисту.
Рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 309 ЦПК України, як таке, що ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи, які мали значення для її вирішення, та при не вірному застосуванні норма матеріального права підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1561 грн. 73 коп., які підтверджені квитанціями, приєднаними до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 5 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «АСК «Інго Україна» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» суму в розмірі 70 987 грн. 59 коп. та судові витрати 1561 грн. 73 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді