ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2015 року Справа № 18/3545/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДунаєвської Н.Г.,

суддів:Губенко Н.М.,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 03.12.2014

у справі№ 18/3545/11

за заявою1) Публічного акціонерного товариства "МЗБК", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтекс-М", 3) Управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві

доЗакритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління №8"

пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2014 у справі №18/3545/11, зокрема, залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про грошові вимоги до боржника - Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління №8".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" задоволено, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2014 у справі №18/3545/11 в частині залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про грошові вимоги до боржника Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління №8" скасовано, матеріали справи та заяву останнього про грошові вимоги до боржника в сумі 41 903,60 грн. направлено на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління №8" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 скасовано. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2014 у справі №18/3545/11 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" залишено в силі.

Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2014 у справі №18/3545/11, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким залишити без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі №6/174-09, від 27.05.2014 у справі №42/167б, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство), внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 03.12.2014 у справі №18/3545/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду заяви ТОВ СП "Нібулон" про грошові вимоги до боржника - ЗАТ "Мостобудівельне управління №8". При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що: право вимоги до боржника за спірними правовідносинами, виникло у ТОВ СП "Нібулон" до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак кредиторські вимоги ТОВ СП "Нібулон" до боржника згідно договору підряду є конкурсними; заява ТОВ СП "Нібулон" з грошовими вимогами до боржника подана лише через два роки після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, тобто після спливу, встановленого частиною другою статті 14 Закону про банкрутство, строку для її подання.

Водночас у постанові від 10.11.2011 у справі №6/174-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для залишення без розгляду заяви ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" до боржника - ДП СУ "Хіммонтаж-14" ЗАТ "Промтехмонтаж-1" про визнання поточних кредиторських вимог. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи про те, що грошові вимоги ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" до ДП СУ "Хіммонтаж-14" ЗАТ "Промтехмонтаж-1" виникли з дати прийняття Вищим господарським судом України постанови та набрання законної сили рішенням у справі №16/251-09, яким встановлено неналежне виконання зобов'язання за договором на виконання підрядних робіт та застосовано передбачені договором та чинним законодавством наслідки, а тому їх не можна вважати конкурсними у цій справі про банкрутство, а відтак, положення статті 14 Закону про банкрутство не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки встановлюють строк подання вимог конкурсними кредиторами.

У постанові від 27.05.2014 у справі №14/167б суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання поточних кредиторських вимог Служби автомобільних доріг у Донецькій області у справі про банкрутство ПАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд". При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що відсутні докази набуття заявником права на звернення до господарського суду саме з грошовими вимогами, які мають поточний характер, оскільки вирішення спору у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2012 свідчить про виконання вказівок Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області та не підтверджує факт того, що після прийняття зазначеної постанови, якою зобов'язано вчинити певні дії (виконати вимоги службових осіб щодо усунення порушень та зобов'язання відшкодувати понесені збитки), кредитор набув право на звернення до господарського суду саме з поточними вимогами, а тому, відсутні підстави вважати, що грошові вимоги кредитора до боржника виникли після порушення справи про банкрутство боржника і є поточними.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" у допуску справи №18/3545/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н. Дунаєвська

Судді Н. Губенко

Н. Кочерова

Н. Мележик

С. Самусенко