КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/111/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_5, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними рішень, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними рішень, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подали апеляційні скарги, в якій просили його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, з таких підстав.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що предметом спору в даній справі є оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, прийняті в процесі розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, а також зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області знищити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_5.

Приймаючи рішення про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позовні вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд вважає такий висновок передчасним з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 вказаної статті КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 50 наведеного Закону Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Відповідно до частини 5 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури покладені повноваження, зокрема: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

При цьому частиною восьмою вказаної статті закріплено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

З аналізу наведених норм вбачається, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України.

Враховуючи викладені вище положення Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зважаючи також на приписи частини 2 статті 59 Конституції України, відповідно до яких, для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура, колегія суддів вважає, що даний спір, який пов'язаний з виконанням функцій кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, а також ВКДКА має публічно-правовий характер та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на такому.

Суд першої інстанції дійшов висновку що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Водночас, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою спори, предметом розгляду яких є оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (зокрема ухвала 6-22802св13 від 11 вересня 2013 року).

Питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, а також враховуючи, що спірні правовідносини мають публічно-правову природу, оскільки відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення фактично реалізували владну компетенцію, якою вони наділені відносно позивача в силу наведених вище положень національного законодавства, колегія суддів вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а оскаржувана ухвала постановлена судом передчасно, з порушенням норм процесуального права.

Крім іншого, судова колегія враховує, що Вищий адміністративний суд України у листі від 19.09.2013 № 1278/12/13-13, адресованому Печерському районному суду міста Києва, також звертав увагу, що оскільки функції, з метою реалізації яких діють органи адвокатського самоврядування є публічно-правовими, то справи, пов'язані з виконанням цих функцій, належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_5, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними рішень, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий суддяО.А. Губська

СуддіІ.О. Грибан

О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.