У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Пошви Б.М. і Філатова В.М., |
|
прокурора адвоката |
Казнадзея В.І., ОСОБА_1, |
|
захисника |
ОСОБА_2, |
розглянула в судовому засіданні 23 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року, вирок апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_3
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Києва, раніше не судимого,
засуджено: за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України із застосуванням ст. 69 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_3. визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця м. Магадан, Російської Федерації,
в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджено : за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України на 6 років позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_4. визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути судові витрати та вирішено питання речових доказів відповідно до КПК України.
Вироком суду ОСОБА_3. і ОСОБА_4. визнані винуватими у вчинені злочинів за таких обставин.
2 серпня 2005 року приблизно о 2год. 30хв. ОСОБА_3. і ОСОБА_4. за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою помсти ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, проникли на територію ВО “Київський радіозавод” по вул. Бориспільській, 9 в м. Києві. У службовому приміщенні вони напали на ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, під час якого ОСОБА_3. і ОСОБА_4. спричинили йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння і внаслідок яких настала смерть потерпілого. У результаті нападу засуджені заволоділи майном ТОВ “ІАА НІ-ВВА” на загальну суму 236грн.
Після цього, приблизно о 2год. 40хв., з метою відкритого заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3. і ОСОБА_4., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщені цеху № 239 ПП “Світло”, побили ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Переконавшись, що ОСОБА_6 не може чинити опір, ОСОБА_4 запитав у потерпілого про наявність у нього мобільного телефону, а ОСОБА_3 у цей час продовжував завдавати удари ОСОБА_6, який знепритомнів. Після цього ОСОБА_4. та ОСОБА_3. зняли з ОСОБА_6 ремінь, на якому знаходилися пістолет МР 654 №НОМЕР_1 у кобурі, газовий балончик “Терен-4”, з нагрудної кишені дістали рацію “Білла”, а всього заволоділи майном ТОВ “ІАА НІ-ВВА” на загальну суму 798грн.
Вироком апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року за апеляцією прокурора вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року щодо ОСОБА_3 у частині призначеного йому покарання за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України та сукупністю злочинів скасовано і постановлено новий вирок, яким ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 121 КК України призначено 7 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України призначено ОСОБА_3. остаточне покарання 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
У решті вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року вирок щодо ОСОБА_4. залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3. вважає, що вироком апеляційного суду м. Києва від 31.07.2006р., йому призначено надмірно суворе покарання, просить вирок скасувати та залишити без зміни вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2006р., посилаючись на обставини, які пом'якшують покарання.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1. порушує питання про скасування вироку апеляційного суду м. Києва від. 31.07.2206 року щодо ОСОБА_3 та залишення вироку Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2006 року без змін, оскільки вважає, що ОСОБА_3. призначено надмірно суворе покарання, при цьому посилається на обставини, що пом'якшують покарання.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить вирок апеляційного суду м. Києва від. 31.07.2206 року щодо ОСОБА_3 у частині призначеного йому покарання скасувати та залишити без зміни вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2006 року, посилаючись на обставини, що пом'якшують покарання.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4. у зв'язку з тим, що суд неправильно застосував кримінальний закон. Просить виключити кваліфікацію дій засуджених за ч. 2 ст. 121 КК України, як зайву.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про задоволення касаційного подання та про залишення касаційних скарг засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 без задоволення, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг і касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційні скарги засуджених слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 і ОСОБА_4. у вчиненні злочинів, що по суті у касаційних скаргах не оспорюється.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив зібрані у справі докази, та дав їм належну оцінку в їх сукупності.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Твердження засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 про те, що суд апеляційної інстанції не врахував ряду пом'якшуючих вину обставин та конкретних даних про особу ОСОБА_3, є безпідставним.
Вирок апеляційного суду про скасування вироку Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року, в частині призначення ОСОБА_3. покарання, постановлено з дотриманням вимог ст. 65 КК України і належним чином мотивовано.
Дотримуючись вимог ст. 65 КК України, апеляційний суд при визначенні міри покарання ОСОБА_3. урахував всі обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які посилаються засуджений ОСОБА_3., адвокат ОСОБА_1. і захисник ОСОБА_2. у касаційних скаргах та обґрунтовано призначив йому покарання, необхідне й достатнє для виправлення засудженого ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Обране ОСОБА_3. покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Твердження у касаційному поданні прокурора про те, що дії засуджених за ознаками вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров¢я із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого ОСОБА_5 охоплюються ч. 4 ст. 187 КК України і додаткової кваліфікації ще і за ч. 2 ст. 121 КК України, не потребують, є безпідставним.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 грудня 1992 року зі змінами “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності“, якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, тобто за ч. 2 ст. 121 і ч. 4 ст. 187 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, касаційні скарги засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року, вирок апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2006 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - без зміни.
С у д д і :
Присяжнюк Т.І. Пошва Б.М Філатов В.М.