Справа № 22- 872/2008 p. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 34 Сало Т.Б.
Доповідач Матківська М. В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 квітня 2008 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Матківської М. В.
Суддів : Медяного В.М. Гуцола П.П.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 січня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення помешкання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити по справі нове рішення, яким задоволити його позов.
Зазначив, що рішення суду є незаконним, упередженим, винесеним з порушенням норм процесуального права.
Відповідач ОСОБА_2 заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки воно являється законним і справедливим.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 являється квартиронаймачемАДРЕСА_1.
2
Також суд встановив, що з 31.12.2005 року по 03.01.2006 року із квартири № 198, що в цьому ж будинку, за цією адресою і яка знаходиться над квартирою № 194, затікала вода в квартиру, де мешкає ОСОБА_1 О 20 годині 03.01.2006 року в квартиру № 198 з'явився квартиронаймач ОСОБА_2 і ліквідував протікання води. Причиною затоплення стало протікання старого зливного бачка. Позивачу причинено матеріальну шкоду в сумі 298 гр., яку він просив стягнути із відповідача, а також просив стягнути 1000 гр. моральної шкоди, яку заподіяв йому відповідач невиконанням вимог попередження затоплення сусідів закриттям кранів в квартирі, в зв'язку з чим він протягом чотирьох святкових днів нервував, морально страждав, не міг покинути свою оселю чи піти в гості, а збирав воду, що протікала із стелі.
В ході розгляду справи позивач збільшував суму позову та просив стягнути з відповідача: 2000 гр. моральної шкоди і 25.05.2007 року - 900 гр. матеріальної шкоди, а 26.09.2007 року - 1639, 20 гр. матеріальної шкоди, оскільки різко виросли ціни на будівельні матеріали та ремонтні роботи, а відповідач маючи дохід не бажає відшкодувати причинену шкоду.
Ухвалою суду від 27.04.2006 року задоволено клопотання відповідача і призначено судову будівельно-технічну експертизу по питаннях: 1. З чиєї вини та яка причина затоплення приміщення АДРЕСА_1? 2. Які мають місце пошкодження у цій квартирі, спричинені її залиттям? 3. Яка вартість відновлювальних, ремонтних робіт у цій квартирі? Витрати за проведення експертизи було покладено на відповідача, який в послідуючому відмовився оплатити послуги експерта, тому ухвала суду залишилася не виконаною.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що сторони проживають в одному будинку, в різних квартирах, що знаходяться одна над одною.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
3
Як вбачається із позовних вимог ОСОБА_1 він просить стягнути 1 639, 20 гр. матеріальної шкода і 2 000 гр. моральної шкоди, яка причинена йому відповідачем затопленням його квартири.
Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів ( ст. 57 ЦПК України). Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Стаття 64 ЦПК України визнає письмовими доказами будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
По справі таким доказом міг би бути акт від 05.01.2006 року, затверджений начальником МКП "ЖЕК-13", згідно якого нанесена позивачу матеріальна шкода складає 298 гр. (а. с. 3). Проте, позивач збільшив суму позовних вимог до 1639, 20 гр., підтвердивши це локальним кошторисом на ремонт після затоплення квартири № 2-1-1 станом на 18.09.2007 року, складеним КП "Колективно-монтажне управління №1" (а. с. 70-76, 71). Відповідач в заперечення позову надав свій локальний кошторис № 2-1-1 станом на 12.04.2006 року, складений ВАТ "Вінницягазбудсервіс", згідно якого вартість улаштування стелі складатиме 151 гр. (а. с. 45-47).
Докази мають бути допустимими ( ст. 59 ЦПК України), тобто, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні 08.11.2007 року судом роз'яснено сторонам положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, зокрема, про можливість проведення експертизи, від чого сторони відмовилися (а. с. 98-99).
Отже, як вбачається із матеріалів справи позивач не зазначив обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, в тому числі не довів вину відповідача в нанесенні йому такої шкоди.
Виходячи із наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно встановив обставини в обґрунтування вимог і в їх заперечення, та вірно вирішив спір.
За таких підстав судове рішення є законним і обґрунтованим й тому не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, так як викладені в ній доводи не спростовують висновків суду.
4
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.