26 січня 2007 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого                                                      Панталієнка П.В.,

суддів:                                                                 Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини в період навчання, зміну стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на частку від заробітку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення суми стягуваних аліментів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду               м. Одеси від 15 жовтня 2004 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від        3 лютого 2005 року,

в с т а н о в и л а :

          Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено. З ОСОБА_2. на користь    ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі ¼ частини з усіх видів доходу, починаючи з моменту вступу рішення в законну силу і до досягнення ОСОБА_3. 23 років або закінчення ним навчання. У задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено. З останнього на користь держави стягнуто 17 грн. судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 лютого 2005 року рішення суду першої інстанції змінено. Збільшено розмір аліментів, що стягуються згідно з рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від             24 березня 2004 року з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 на 100 грн. З ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 3 лютого 2005 року до 9 травня 2008 року, тобто до досягнення ним 23 років або до закінчення навчання чи зміни матеріального становища боржника. З ОСОБА_2. стягнуто 12 грн. державного мита на користь держави.

У касаційній скарзі заявниця просить скасувати ухвалу апеляційного суду та змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права.

          Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування або зміни судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                                       Панталієнко П.В.

                                                                                      Прокопчук Ю.В.

Пшонка М.П.