АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Басюк Ю.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів Ільяшова О.В., Васильківської Н.І., Васильківського Б.Г.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, третя особа: Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов'язаного з виробництвом, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати загибель її чоловіка ОСОБА_7, як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов'язків; стягнути з відповідачів солідарно 377 155 гривень 02 копійки матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 20 травня 2005 року її чоловік ОСОБА_7 працював в ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті» на посаді капітана теплоходу «Зея», перейменованого в подальшому на «Волна-11», «Ладон». 07 квітня 2006 року був звільнений з роботи в зв'язку зі смертю без виплати належної йому зарплати.

Справа №754/22512/2013

№ апеляційного провадження:22-ц-796/4656/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Буша Н.Д.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

31 грудня 2005 року ОСОБА_7 пішов на роботу. Робочим місцем для нього, відповідно до наказу керівника підприємства №74-ОД від 16 грудня 2005 року, був теплохід «Зея», який був пришвартований у районі будівництва до берега. З роботи її чоловік вже не повернувся.

Комісія Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Київській області та місту Києву розслідувала цей випадок, як зникнення працівника під час виконання трудових обов'язків і признала цей випадок виробничим, про що 09.02.2006 року був складений акт по формі Н-5. А коли тіло її чоловіка через три місяці було знайдено у річці Дніпро біля с. Козин Обухівського району, то комісія у цьому ж складі на підставі п. 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, порахувала цей випадок не пов'язаним з виробництвом, .про що 16 листопада 2006 року комісія склала два акти: по формі Н-5 та за №1 по формі НВП.

Враховуючи відсутність в матеріалах комісії встановленого місця смерті ОСОБА_7 та оригіналу акту судово-медичного обстеження, позивач вважає, що до випадку з її чоловіком підходить п. 14 та п.17 Порядку, а не п.18, що надало Управлінню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві відмовити позивачу в отриманні будь-яких виплат.

Вважає, що спецрозслідування провадилось з грубими порушеннями п.П та останнього абзацу п.19 Порядку, а також, що між актами форми Н-5 та форми НПВ містяться розбіжності в частині проходження навчань та інструктажів по техніці безпеки ОСОБА_7 Зазначене дає підстави вважати, що діяльність комісії і її висновки направлені на те, щоб відповідачі уникнули відповідальності перед законом за неналежне виконання своїх обов'язків, що призвело до загибелі її чоловіка.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2015 року позов ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, третя особа: Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов'язаного з виробництвом, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду позивачем ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з суттєвими порушеннями матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_6, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідачів Ільяшов О.В., який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Васильківська Н.І., Васильківський Б.Г., які діють на підставі довіреностей в інтересах Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Третя особа: ТУ Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву в судове засідання свого представника не направила, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином (т.1 а.с.249), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, чоловік позивача ОСОБА_7 з 20 травня 2005 року працював на посаді капітана у відповідача - ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті» на теплоході «Волна-11» (попередня назва - «Зея»).

Згідно графіку чергувань на теплоході «Волна-11» у святкові дні ОСОБА_7 був черговим у другу зміну 31 грудня 2005 року - вночі.

Відповідно до акту спеціального розслідування зникнення працівника під час виконання трудових обов'язків, затвердженого начальником Територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Київській області та місту Києву від 09 лютого 2006 року, складеного за формою Н-5, капітан ОСОБА_7 зник з 31 грудня 2005 року на 01 січня 2006 року у період з 19 години до 7 години 30 хвилин. Згідно з висновком комісії із спеціального розслідування, зникнення капітана ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті» ОСОБА_7 зумовлено настанням нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

Відповідно до остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 99, виданого Обухівським відділенням судово-медичної експертизи від 03 квітня 2006 року причиною смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначено серцева недостатність та хронічна ішемічна хвороба серця.

Актом додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, що стався в період між 19 годиною 31 грудня 2005 року та 7 годиною 30 хвилин 01 січня 2006 року у ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», затвердженого начальником Територіального управління Держпромгірнагляду України по Київській області та місту Києву від 16 листопада 2006 року, визнано причиною нещасного випадку з ОСОБА_7 - раптове погіршення стану здоров'я внаслідок серцевої недостатності на фоні хронічної ішемічної хвороби серця.

Згідно висновку комісії із спеціального розслідування, випадок з капітаном ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті» ОСОБА_7 визнано випадком природної смерті, даний випадок не пов'язаний з виробництвом, не підлягає обліку і на нього складається акт за формою НПВ.

Відповідно до Акта №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, затвердженого начальником Територіального управління Держпромгірнагляду України по Київській області та місту Києву від 16 листопада 2006 року, складеного за формою НПВ, закріплено висновки додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, який стався з ОСОБА_7 - визнано основною причиною нещасного випадку з ОСОБА_7 - раптове погіршення стану здоров'я, внаслідок серцевої недостатності на фоні хронічної ішемічної хвороби серця.

Відповідно до листа Головного управління охорони здоров'я населення Київської обласної держадміністрації Бюро судово-медичної експертизи Обухівського відділення судово-медичної експертизи від 10 травня 2006 року за №19 надано відповідь, що за результатами судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7, смерть останнього настала від серцевої недостатності на фоні хронічної ішемічної хвороби серця. Також зазначено, що в крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт у концентрації 0,56%, що за звичай відповідає незначному впливу алкоголю, але в даному випадку тіло знаходилось у водоймі близько 3-х місяців, що могло вплинути на підвищення концентрації алкоголю в крові, тому результат аналізу крові на вміст алкоголю може бути не достовірним і до уваги не береться.

Крім того, відповідно до листа Головного управління охорони здоров'я населення Київської обласної держадміністрації Бюро судово-медичної експертизи Обухівського відділення судово-медичної експертизи від 20 вересня 2006 року за №51 на запитання - смерть ОСОБА_7 настала під час перебування його на палубі до падіння в воду чи в момент знаходження у воді, надано відповідь, що вірогідніше за усе смерть останнього настала не під час знаходження у воді, враховуючи період року та інші обставини, а під час перебування ОСОБА_7 на палубі до падіння в воду.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено обов'язок роботодавця організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Такі нещасні випадки розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112, який діяв на момент виникнення правовідносини між сторонами по справі.

Відповідно до п.7 Порядку, нещасний випадок - це раптове погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці», пунктів 40, 42, 45, 52, 53, 107 Порядку, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює зокрема центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці Держгірпромнагляд.

Спеціальному розслідуванню підлягають випадки зі смертельними наслідками.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, за результатами роботи якої складаються акти форми Н-1, Н-5, якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом або форми НПВ, якщо він з виробництвом не пов'язаний.

Спеціальна комісія при проведені розслідування зобов'язана обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії, вжити заходів до активізації роботи щодо запобігання виникненню подібних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держнаглядохоронпраці, які порушили вимоги законодавства про охорону праці.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 або форми НПВ рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку ( п.п. 58-59 Порядку).

Як убачається з матеріалів справи, з позовними вимогами про визнання вказаних актів незаконними чи недійсними, позивач до суду не зверталася та доказів такого звернення суду не надала.

Відповідно до п. 17 Порядку, нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Позивачем медичний висновок щодо стану здоров'я ОСОБА_7, за яким він не міг виконувати відповідну роботу, суду надано не було та не було надано доказів, підтверджуючих, що робота, яка виконувалася її чоловіком була йому протипоказана за станом здоров'я.

Навпаки, відповідно до картки особи, яка підлягає медичному огляду від 08 червня 2005 року, про наявність якої вказано в п.5 Форми НВП від 16 листопада 2006 року, ОСОБА_7 пройшов щорічну медичну комісію та придатний до праці на воді.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: