У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про обмін купленого автомобіля та відшкодування моральної шкоди, за заявою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3, дочірнього підприємства “Автосервіс” про заміну неякісного товару та стягнення неустойки,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2004 року ОСОБА_1., ОСОБА_5. звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 червня 2003 року вони купили у приватного підприємця ОСОБА_3 автомобіль “KIA Sorento”, протягом гарантійного строку в автомобілі були виявлені конструктивні недоліки, які вони намагалися усунути, проте до цього часу ці дефекти не усунуті, на ремонт автомобіля ними було витрачено 1351 грн., також їм було заподіяно моральної шкоди.
У березні 2005 року з зазначеною заявою в інтересах ОСОБА_1. звернулося до суду й Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 8 серпня 2005 року позов задоволено частково, постановлено зобов”язати ОСОБА_3 замінити ОСОБА_1. автомобіль “KIA Sorento” та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачів неустойку 343420 грн. та 200000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також 1351 грн. на користь ОСОБА_3.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2006 року рішення районного суду скасовано і у задоволенні позову відмовлено.
У касаційних скаргах ОСОБА_1., ОСОБА_3., а також Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевірка матеріалів справи спростовує доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів відхилити, рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін