Справа № 456/5273/13 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.

Провадження № 22-ц/783/964/15 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 6

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Глинський О.А.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобов'язання знесення самовільно встановленого санвузла, демонтажу трубопроводу внутрішнього водостоку в межах квартири, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_3 знести самовільно встановлений санвузол та демонтувати трубопровід внутрішнього водостоку в межах квартири АДРЕСА_1 обасті.

Дане рішення оскаржили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ОСОБА_5

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Вважають рішення незаконним, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що всі жильці будинку АДРЕСА_1 обладнали свої квартири комунальними вигодами без відповідних дозволів. Також. зазначають, що просили позивача про надання дозволу врізатися в його стояк, однак такий показав майстру місце де він повинен врізатися в каналізацію, таким чином труба виведена через коридор і не має жодного відношення до житлової кімнати позивача, а тому жодних прав позивача не порушено та покращення житлових умов не суперечить суспільним інтересам. Також, судом не допитано свідків, пояснення яких мали суттєве значення для об'єктивного вирішення справи.

Відповідачі та представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили. Однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з врахуванням такого.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що при облаштуванні санвузла у своїй квартирі над житловою кімнатою позивача - ОСОБА_4 порушив вимоги п. 8.11 ДБН В.3.2-2-2009, п. 12.2.1. ДБН В. 3.2-2-2009 "Житлові будинки реконструкція та капітальний ремонт" та п. 2.28 ДБН В. 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", а тому позов підставний та підлягає до задоволення, а обох відповідачів слід зобов'язати вчинити дії, про які у позові просив позивач.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду в цілому є обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Так дійсно, як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та відповідачами не оспорювалось - відповідачем ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, що знаходиться над квартирою позивача АДРЕСА_2, а безпосередньо над кімнатою 2-3, площею 7,92 кв.м., - влаштовано санвузол із монтажем трубопроводу внутрішнього водостоку в межах квартири. Такий влаштовано в порушення чинних будівельних норм та правил, про які вірно вказано судом першої інстанції. Таким влаштуванням порушено права та інтереси позивача, оскільки внаслідок цього неодноразово мало місце залиття квартири позивача. Востаннє наслідки такого залиття виявлено комісією КП "Надія" 4.07.2013 року. Органом місцевого самоврядування відповідача ОСОБА_4 зобов'язано провести демонтаж самочинно влаштованого санвузла чого останнім не виконано. (листи Стрийської міської ради Львівської області, акти КП "Надія", поверхові плани квартир сторін а.с. 6-9, 11, 51, 52, 58).

Зважаючи на вказане, ст.ст. 376, 382, 383 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вимоги позивача до ОСОБА_4 є обґрунтованими та підставно задоволені судом першої інстанції. Доводи ж скарги про те, що такі влаштування здійснені усіма жильцями будинку та про те, що таке влаштування здійснено зі згоди позивача та його прав не порушує, вказаних обставин не спростовують, а навпаки спростовуються наведеним та є безпідставними. Решта доводів скарги з приводу порушень норм процесуального права судом першої інстанції, теж, не є такими що по суті впливають на ухвалене судом рішення.

Однак, що стосується залучення судом до участі у справі як відповідача ОСОБА_3 та задоволення позовних вимог і до нього то в цій частині рішення суду вимогам закону не відповідає.

Так, відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем жодних клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 не заявляв, вимог до нього ним не заявлено та, як заявив позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції претензій до вказаної особи у нього немає та така особа у квартирі, що знаходиться над ним не проживає.

Враховуючи вказане, залучення вказаної особи судом з власної ініціативи як відповідача та задоволення позову і до нього, який до цієї особи не пред'являвся, свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону у цій частині рішення та таке порушення свідчить про необхідність скасування рішення у цій частині.

Вказаним слід визнати частково обґрунтованою апеляційну скаргу в частині вимог вказаного відповідача та таку задовольнити частково.

Та обставина, що вказана особа є співвласником квартири, що розташована над квартирою позивача жодним чином не свідчить про те, що ним порушено, не визнано чи оспорено будь-які права, інтереси чи свободи позивача, при тому, що таким про це не заявлено.

Зважаючи на вказане рішення суду в частині задоволення позову до ОСОБА_3 слід скасувати, залишивши в решті рішення суду першої інстанції - без змін. Крім цього, слід вирішити питання судових витрат, що судом першої інстанції не вирішено. Також, суд апеляційної інстанції не вирішує питання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 судового збору за розгляд справи апеляційним судом, оскільки такий вказаною особою не сплачувався.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1-4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року в частині задоволення позову до ОСОБА_3 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 114,7 грн. сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави недоплаченого при поданні позовної заяви 114,7 грн. судового збору.

В решті рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник