РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня   2008 року Магдалинівській районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Вевер О.Т. при секретарі Бредун В.О. розглянули у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району,  Магдалинівської державної нотаріальної контори про визнання 1/2 частини права власності по праву спадкування за заповітом.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 . звернувся з позовом до ОСОБА_2 ,  Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району,      Магдалинівської державної нотаріальної контори про визнання Уг частини права власності по праву спадкування за заповітом.  Посилаючись на те,  що він не отримав свідоцтва,  бо сестра не давала державного акту,  тобто була проти,  щоб 26 вересня  2006 року померла його мати - ОСОБА_3. Після її смерті залишилася спадщина,  це земельна ділянка розміром 5, 750 га,  призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії Ш-ДП № 012097 від 22 лютого 2002 року. Мати залишила заповіт 11 квітня 1994 року,  де вказала його та сестру спадкоємцями у рівних частинах. У встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину,  але звернувся до суду для отримання додаткового строку про прийняття спадщини. В нотаріальній конторі він був спадкоємцем.  Вважає,  що має право на Уг частини земельної ділянки. Просить задовольнити позов.

Представники відповідачів просять задовольнити позов,  та розглянути справу за їх відсутністю. ОСОБА_2  також просить задовольнити позов брата.

Суд вважає,  що позов підлягає задоволенню на слідуючи підставах.

Згідно  ст. . 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб,  незалежно від наявності у нього з іншими особами сімейних,  родинних відносин,  а також інших учасників цивільних відносин.

У судовому засіданні встановлено,  що 26 вересня  2006 року померла мати позивача -ОСОБА_3. Після її смерті залишилася спадщина,  це земельна ділянка розміром 5, 750 га,  призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії Ш-ДП № 012097 від 22 лютого 2002 року. Мати залишила заповіт 11 квітня 1994 року,  де вказала його та сестру спадкоємцями у рівних частинах. Про це свідчить копія свідоцтва про смерть матері,  копія заповіту,  копія державного акту на право приватної власності на землю. У встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину,  але звернувся до суду для отримання додаткового строку про прийняття спадщини. Про що також свідчить копія рішення суду,  та копія свідоцтва про народження..

Таким чином встановлено,  що позивач дійсно є спадкоємцем по заповіту мати,  яка

заповідала у рівних частинах свою земельну ділянку.

Згідно  ст. . 1233-1234 ЦК України позивач прийняв спадщину.

Керуючись  ст. . 10, 60, 212, 256 ЦПК Україна

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1  права власності на Уг частину земельної ділянки розміром 5, 730 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Ш-ДП № 012097 від 22 лютого 2002 року,  на ім'я ОСОБА_3,  померлої 26 вересня  2006 року.

Заява на апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 діб з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга може бути подано протягом 20 діб,  з дня подачі заяви про апеляційне оскарження,  в апеляційний суд Дніпропетровської області.

Справа № 2 - 421-2008 року.