У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          22 січня 2007 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватно-орендного кооперативу “Зоря” про переведення прав і обов”язків покупця та визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

               У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є ІНФОРМАЦІЯ_1, 29 жовтня 2004 року головою кооперативу від імені кооперативу було укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_2. та ОСОБА_3, їм було продано базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_2, цей договір було укладено без згоди з членами кооперативу, також було порушено її майнові права.

             Рішенням Голопристанського  районного суду від 13 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

            У касаційній скарзі  просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Перевірка матеріалів справи спростовує доводи касаційної скарги про те, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Голопристанського  районного суду від 13 лютого 2006 року та  ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня 2006  року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін