Справа № 2-а-6758/08/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.
при секретарі - Демченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, -
ВСТАНОВИВ:
19.11.2008р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі - УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова) про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Також позивач просить поновити строк для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006р. по 2008р., мотивуючи це тим, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень Законів України, а також про належні права позивача як дитини війни повідомлено не було, а тому про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, в зв'язку з ухваленням 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Позивач в позовній заяві просив слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, а також просить розглянути справу без участі представника відповідача.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачається ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Посилання відповідача на відсутність затвердженої величини мінімальної пенсії за віком - також є безпідставними, оскільки захист порушеного права позивача не може залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 р. до статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни, якими установлено, що пільги, дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», впроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6,- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Положення вищезазначеної статті не конституційним не визнавалось, а тому відповідач щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни в 2006 році діяв відповідно до чинного законодавства і його дії є правомірними.
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік, в цій частині суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 р.I, пунктів 61, 62, 63, 66 р.II, п.3 р.III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 р.I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 р.II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення п.41 р.II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
В своїх запереченнях на позов відповідач вказує що з 22.05.2008 року щомісячно відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року позивачу виплачується надбавка до пенсії як дитині війни в розмірі, який складає з 22 травня 2008 року - 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн.
Статтею 99 ч.2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а позивач не підтвердив поважність причин пропущення строку, оскільки з моменту виплати пенсії без урахування її підвищення він повинен був дізнатись про порушення свого права, тому суд на підставі ч.1 ст.100 КАС України вважає за необхідне в частині нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 19.11.2007 року відмовити у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Відповідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсіїОСОБА_1. на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 19.11.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та забезпечити її виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити її виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Д'яков