Справа № 183/1335/13-ц

№ 2/183/58/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19.02.2015 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дубовенко І.Г.

при секретарі Литвиновій У.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про відновлення межі та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про відновлення межі та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що вона являється власником земельної ділянки площею 0,1531 га, розташованої під АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1, виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року, укладеного з ОСОБА_3 Остання являлась власником вказаної земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1531 га для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1531 га за адресою: АДРЕСА_1 від 31.10.1997 року серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення 9 сесії 12 скликання Вільненської сільської ради від 26.06.1997 року.

При здійснені приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1, ОСОБА_3 була виготовлена технічна документація щодо встановлення її зовнішніх меж відповідно до плану яких відстань межі від літ. «А» до літ. «Б», яка пролягає вздовж АДРЕСА_1, складала 22,99 м.

У 2000 році відповідач, який проживає на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, з розташованими на ній будинком та господарськими спорудами, порушив правила добросусідства, самовільно захопив частину земельної ділянки № 128 на якій встановив металевий паркан.

Вимоги позивача звільнити самовільно захоплену ділянку та знести збудований паркан не сприймались відповідачем належним чином, мотивуючи це тим, що її права та права ОСОБА_3 не порушені. Зазначені обставини змусили попереднього власника вчинити дії щодо відновлення меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в м. Новомосковську у натурі.

З технічної документації виготовленої ПП «Айлант», яке в 2005 році виконувало роботи по встановленню у натурі меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в м. Новомосковську вбачається, що площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області належна ОСОБА_3 становить 0,1496 га, що на 0,0035 га менше зазначеної площі в Державному акті на право власності на землю від 31.10.1997 року серії НОМЕР_2. Лінійні розміри межі від літ. «А» до літ. «Б», яка пролягає вздовж АДРЕСА_1 у порівнянні з кадастровим планом зазначеного акту змінені до 21,97 м, що зменшило її довжину на 1,02 м. Окрім того, при відновленні меж встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_3 розташована металева огорожа, яка належить відповідачу про що йдеться в пояснювальній записці до виготовленої технічної документації.

Таким чином межі між ділянками № 128 та № 126 було відновлено, однак відповідач все рівно не звільнив самовільно захоплену територію землі та не зніс металеву огорожу. Окрім того, скориставшись тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку № 128 оформлювалися тривалий час, відповідач порушив правила добросусідства, побудував на належній позивачу землі літній душ, вбиральню, водяний колодязь з трубопроводом, газопровід, а також з порушенням санітарних норм розтушував зливну яму, стічні води якої постійно, на протязі тривалого часу, заливають її земельну ділянку.

За таких обставин позивач вимушена звернутись з позовом до суду в якому просить:

- зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом:

знесення самовільно збудованого паркану та відновлення порушених межових знаків, а саме по межі від літ. В до літ. Б та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531;

- зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно збудовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську літній душ та вбиральню;

- зобов'язати ОСОБА_2 перенести самовільно збудований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську водяний колодязь разом з трубопровідними трубами та газопровід;

- зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Новомосковськ;

- зобов'язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку АДРЕСА_1 в м. Новомосковськ у попередній стан у відповідності до Державного акту на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги фахівця в галузі права, в розмірі 2000 гривень та судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він підтримує позовні вимоги та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, оскільки судом рекомендовано направлялись судові повістки на зареєстроване місце проживання відповідача.

Треті особи - ОСОБА_3 та Управління держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

В зв'язку з неявкою сторін та інших учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,1531 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої під АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1, виданого згідно договору дарування від 02.03.2006 року, укладеного з ОСОБА_3 (а.с. 12).

На плані земельної ділянки державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 06.08.2009р. (к/н НОМЕР_3) міститься наступний опис меж земельної ділянки:

A-Б землі гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5, ширина 71,88 м.

Б-В землі гр. землі сільської ради, ширина 22,98 м.

В-Г землі гр. ОСОБА_2, ширина 71,24м.

Г-А землі сільської ради, ширина 19,82м.

Із технічної документації, наданої позивачем, із землеустрою щодо переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд Вільненська сільської рада АДРЕСА_1 на території Новомосковського району Дніпропетровської області вбачається акт відновлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 18-19). У даному акті зазначено, що на виконання договору дарування земельної ділянки від 02 березня 2006 року № 294 відновлено в натурі межі земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Новомосковського району Дніпропетровської області. Заперечень з боку представників суміжних землекористувачів при відновленні меж не заявлено. Межові знаки, якими закріплено земельну ділянку в кількості 6 штук показано представникам в натурі і передано їм на зберігання.

Власником суміжної земельної ділянки з яким виник спір, площею 0,249 га та домоволодіння в цілому, що розташоване на зазначеній земельній ділянці під № 126 по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області являється відповідач у справі ОСОБА_2 на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 07.08.2000 року серії НОМЕР_4, виданого на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Вільненської сільської ради від 16.05.2000 року (а.с. 105) та свідоцтва на право власності на житловий будинок від 13.12.1999 року, виданого на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 794 від 30.11.1999 року (а.с. 106).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідач не визнає факт самозахоплення земельної ділянки належної ОСОБА_1 судом, за клопотанням представника позивача, у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу.

Як вбачається з висновку № 3455-14 судової земельно-технічної експертизи від 21.01.2015 року фактичні межі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області не відповідають межам згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5 від 06.08.2009 року, виданому на ім'я ОСОБА_1 Існує накладання земельних ділянок № 126 по АДРЕСА_1 на земельну ділянку АДРЕСА_1, а не самовільне заняття земельної ділянки АДРЕСА_2 в якій частині накладається земельна ділянка № 126 на земельну ділянку АДРЕСА_2 експертам не представляється можливим у зв'язку з частковим незадоволенням клопотання від 14.04.2014 № 10/936/937/1300.

Однак у своєму дослідженні експерт посилається на збірний кадастровий план відповідно до якого, площа земельної ділянки АДРЕСА_1 по фактичному користуванню не відповідає площі згідно державного акта серія НОМЕР_5 від 06.08.2009 року, а саме по фактичному користуванню становить - 0,1506 га, площа відповідно до державного акту становить - 0,1531 га, що на 0,0025 га менше. Зі сторони АДРЕСА_1 розмір земельної ділянки № 128 зменшено на 1,25 м у зв'язку з накладенням земельної ділянки № 126 на земельну ділянку № 128.

В якості рекомендації експертами запропоновано: для відновлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 № 126, згідно державного акту від 07.08.2000 року, серія - НОМЕР_6 власнику зазначеної земельної ділянки, відновити межі земельної ділянки у натурі (на місцевості) та закріпити їх межовими знаками та здійснити відповідні дії щодо присвоєння кадастрового номеру даній земельній ділянці.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно п. г) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Згідно ст. 103 ЗК України (зміст добросусідства) власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Згідно ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках коли вони зникли, перемістились, або стали невиразними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Згідно п. б) та г) ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та відшкодування завданих збитків.

Враховуючи те, що відповідачі після проведення судової земельно-технічної експертизи не вжили заходів щодо відновлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 № 126, згідно державного акту від 07.08.2000 року, серія - НОМЕР_6 в добровільному порядку, з урахуванням наданих висновків експерта та фототаблиці до висновку земельно-технічної експертизи № 3455-14 (а.с. 124), суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом знесення паркану та відновлення порушених межових знаків, а саме по межі від літ. Б до літ. В та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача демонтувати конструкцію зливної ями із трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську та привести земельну ділянку АДРЕСА_1 в м. Новомосковськ у попередній стан у відповідності до Державного акту на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531, то суд приходить до наступного.

Як вбачається з технічного паспорту на домоволодіння № 126 по АДРЕСА_1, наданого відповідачем у справі, на території вказаного домоволодіння, на межі з домоволодінням АДРЕСА_1, зливна яма не зазначена (а.с. 107-111).

Однак, згідно висновку експерта № 3455-14, при візуальному обстежені земельної ділянки № 128, встановлено, що перед фактичною межею між земельними ділянками № 126 та № 128 (спірна земельна ділянка) розташована зливна яма власника домоволодіння № 126 по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій», в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами, планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, регіональних і місцевих правил забудови, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 20, 23 Закону «Про планування і забудову територій» державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про основи містобудування» суб'єктами містобудування є, зокрема, фізичні особи.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що при побудові зливної ями відповідач зобов'язана була враховувати вимоги до влаштування зливних ям, викладених в примітці 5 п. 3.25. а «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 p. N 44.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним зі способу захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганняла такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Невиконанням вимог ДБН 360-92 відповідачка порушила право позивача на повноцінне використання своєї земельної ділянки і вказане право має бути поновлено на підставі ст. 16, 386, 391 ЦК України, шляхом зобов'язання відповідачки демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані на спірній земельній ділянці літній душ та вбиральню, то суд приходить до наступного.

Оскільки згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи виключно на підставі доказів наданих сторонами, то ненадання доказів може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Судом роз'яснювалось сторонам їх право надати експерту збірний кадастровий план-схему земельних ділянок № 126 і 128, що розташовані по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області в масштабі 1:200 з вказівкою усіх прив'язок існуючих будівель та споруд, розташованих на земельних ділянках до існуючих меж, з зазначенням розмірів всіх будівель, вказати фактичні площі земельних ділянок кожного із власників, якими вони користуються на момент проведення зйомки, однак експерту був наданий збірний кадастровий план лише земельної ділянки позивача, а отже клопотання експерта не виконано в повному обсязі, тому суд приходить до висновку про неможливість задоволення даних позовних вимог позивача в зв'язку з не доведенням ним своїх позовних вимог.

Однак суд вважає за необхідне роз'яснити право позивача звернутися з даного приводу до суду з позовом в разі виявлення порушень норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**» зі сторони відповідача за наслідками відновлення межових знаків по межі від літ. В до літ. Б та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача перенести самовільно збудований на спірній земельній ділянці газопровід, з наступних підстав.

Згідно висновку експерта № 3455-14, при дослідженні встановлено, що через земельну ділянку № 128 проходить газопровід до домоволодіння № 126. На даний газопровід існує затверджена проектна документація. У зв'язку з вищенаведеним експертом зазначена наступна вказівка: власнику земельної ділянки № 128 у разі необхідності надавати безперешкодний доступ до зазначеного газопроводу (здійснення ремонтних заходів, фарбування, тощо).

Враховуючи те, що відповідачем у справі надано до суду проектну документацію щодо газифікації домоволодіння № 126 по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську, затверджену в 2005 році (а.с. 104), а отже газифікація проводилась не самовільно як стверджує позивач в своїй позовній заяві, суд приходить до висновку, що в задоволені даної позовної вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.

Однак суд вважає за необхідне роз'яснити право ОСОБА_1 звернутися за захистом своїх прав до суду, про визнання незаконними дії ПАТ «Дніпропетровське управління по експлуатації газового господарства» щодо погодження проектної документації на газифікацію домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Новомосковську, у разі відсутності погодження даного проекту з власниками суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перенести самовільно збудований на спірній земельній ділянці водяний колодязь разом з водопровідними трубами, то суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач являється абонентом КП ДОР «Облводоканал» з 2001 року. Як вбачається з договору дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області від 02.03.2006 року (а.с. 10) водопровід було проведено до набуття позивачкою права користування та права власності на землю, а отже їй було відомо про наявність водяного колодязю на червоній лінії АДРЕСА_1 на час укладення договору дарування. Виходячи з вищевикладеного, судом не може бути встановлено факту порушення прав позивача і, відповідно, в задоволені позову в цій частині належить відмовити.

Однак, з урахуванням того, що після відновлення межі між спірними земельними ділянками, може бути виявлено факт порушення прав позивача, а саме розташування трубопроводу від водяного колодязю до домоволодіння № 126 по АДРЕСА_1, який проходить під земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1, без погодження з власником даної земельної ділянки, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право звернення до суду за захистом порушених прав у відповідності до законодавства України.

Позовні вимоги позивача в частині зобов'язання ОСОБА_2 привести земельну ділянку АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області у попередній стан у відповідності до Державного акту на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531, не є конкретними, до того ж стосуються земельної ділянки яка є власністю позивача, та якою вона користується, а тому в цій частині позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

Аналізуючи вищевикладене в іншій частині позовних вимог позивача необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229,40 гривень (а.с. 1), витрати на проведення експертизи в розмірі 2361,60 гривень, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень, а разом 4591 гривня.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить їй на праві приватної власності шляхом знесення самовільно збудованого паркану та відновлення порушених межових знаків, а саме по межі від літ. В до літ. Б та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06.08.2009 року серії НОМЕР_1 виданого на підставі договору дарування від 02.03.2006 року № 294 серії ВСО 849531

Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4591 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто одна) гривня 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя І.Г. Дубовенко