РІШЕННЯ

ЇМ "ЯМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Вевер Е. Т.,  при секретарі Бредун В. О.,  з участю адвокатів ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Магдалиновка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 60673 грн. 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_33вернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 60673 грн. ЗО коп. Посилаючись на те,  що 3 лютого 2004 року,  відповідачка позичила у неї 6000 доларів США,  зобов 'язавшись віддати позов двома етапами до 3 лютого 2005 року. Позику не повернула,  свого обов'язку не виконала,  але видала розписку про отримання грошей.. Просить задовольнити позов,  стягнути суму основного боргу у розмірі 28900 грн.,  проценти за весь період користування позикою в розмірі 19652 грн.,  3% річних 1604 грн. 36 коп.,  індекс інфляції в розмірі 10016 грн. 74 коп.3битки в розмірі 500 грн.,  судові витрати по справі 606, 73 грн.,  та 30 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник зробили уточнення позовних вимог. Де просили стягнути основний борг у сумі 32460 грн.,  проценти за весь період користування позикою у розмірі 30681 грн.,  та збитки 500 грн - оплата юриста 100 грн.,  оплата нотаріуса 100 грн.,  держмито 606 грн.,  інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Представник відповідачки проти основного боргу в сумі 6000 доларів США по курсу долара 5, 05 грн. не заперечує. Просить стягнути остаток боргу в сумі 28 600 грн.,  враховуючи 1700 грн.,  які отримала позивачка.

Суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на слідуючих підставах.

Згідно cm. 1046 ГК України -по договору позики одна сторона( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму боргу),  або таку ж кількість речей того роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей,  визначених родовими ознаками.

Згідно cm. 1047 ГК України - договір позики укладається у письмовій формі,  якщо його сума не менш яку 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а у випадках,  коли позикодавець є юридична особа,  - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника,  або інший документ,  що підтверджує передані йому позикодавцем визначеної суми,  або визначеної кількості речей.

У судовому засіданні встановлено,  що позивачка дійсно уклала договір позики з відповідачкою в письмовій формі,  як передбачає cm. 1047 ГК України. Де відповідачка зобов'язалася повернути борг у сумі еквіваленту 6000 доларів США 3 лютого 2005 року. Зі змісту розписки від 3 лютого 2004 року вбачається,  що ОСОБА_4 взяла у борг у ОСОБА_3 6 000 доларів США. Тобто,  предметом позики була іноземна валюта. Про що свідчить розписка відповідачки (а.с.  4). Та пояснення позивачки у судовому засіданні. Відповідачка просить стягнути 24 % річних суму 5973 доларів США,  яка еквівалентна сумі 30681 грн. (по курсу 5, 41 грн.,  та 5, 05 грн. за 1 долар).

Згідно cm. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним,  якщо:

Він укладений між фізичними особами на суму,  яка не перевищує п"ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,   і не пов'язаний    із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір позики не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно  ст. . 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті,  сума,  що підлягає сплати у гривнях,  визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,  якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Суд вважає,  що необхідно з відповідачки стягнути заборгованість позики без процентів,  по курсу валюти,  встановленого Національним Банком України 100 доларів США 505, 0 грн.,  на день розгляду справи. Позивачка у судовому засіданні пояснила,  що відповідачка віддала борг у сумі 1700 грн. Таким чином,  відповідачка повинна віддати 28600 грн. основного боргу. Та витрати по справі держмито 286 грн. та інформаційне - технічне забезпечення у розмірі 30 грн. (5, 05 X 6000= 30 300 -1700 = 28600 грн.)

Крім того,  на підставі cm. 79,  84 ЦПК України,  з відповідача на користь позивача необхідно стягнути держмито у сумі 286 грн.,  та інформаційне - технічне забезпечення 30 грн.,  яке позивачка сплатила за свої кошти. Сума 28 916 грн. підлягає стягненню з відповідачки. Сума 500 грн. та 100 грн. не підлягає стягненню,  бо сума 500 грн.,  за послуги юристу не пройшли врахування доходів та розходів підприємця для платників єдиного податку. Про це вказав ОСОБА_6 у своєї розписці до ОСОБА_3 (а.с. 30).

Керуючись  ст.  ст.  10,  60,  212 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Стягнути із ОСОБА_4 28600 грн. та витрати по справі 316 грн.,  усього 28916 грн. на користь ОСОБА_3,  в останній частини позову - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подане протягом десяти днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Справа №2-147- 2008 року.