Справа 22ц-11861\2006                                            Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 21 (Ш)                                                     Доповідач Неклеса В.І.

РІШЕННЯ

Іменем   України

2006 року грудня 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:      Неклеси В.І.,

суддів:              Митрофанової Л.В., Братіщєвої Л.А.

при секретарі:                   Юровській О.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у справі: представник позивача;        ОСОБА_2.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, і просила стягнути з відповідача 70000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2006 року позов задоволено частково. З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд не взяв до уваги той факт, що в 2006 році у відповідача правових підстав для відшкодування моральної шкоди немає. Суд невірно застосував матеріальний закон при встановленні розміру моральної шкоди, не повністю встановив обставини по справі, необгрунтовано відмовив в призначенні експертизи для встановлення факту завдання моральної шкоди позивачу ушкодженням здоров'я на виробництві та не встановив вини відповідача у завданні позивачу моральної шкоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарга і заперечень на апеляційну скаргу, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.

Відповідно до висновку МСЕК від 22 квітня 2002 року позивачу встановлена стійка втрата проф. Працездатності в розмірі 10% на період з 15 квітня 2002 року по 01 квітня 2003 року у зв'язку з таким профзахворюванням як нейросенсорна приглухуватість праворуч 2-го ст. (помірне зниження слуху), ліворуч 1-го ст. (легке зниження слуху); супутній діагноз: хронічний не обструктивний бронхіт, стадія ремісії ДН 1-го ст. Адгезівний отіт праворуч.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався   ст.   28   Закону   України   «Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Доводи в апеляційній скарзі відповідача про те, що в 2006 році у відповідача правових підстав для відшкодування моральної шкоди немає на підставі ст. 77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" та що суд невірно застосував матеріальний закон при встановленні розміру моральної шкоди, не повністю встановив обставини по справі, необгрунтовано відмовив в призначенні експертизи для встановлення завдання моральної шкоди позивачу ушкодженням здоров'я на виробництві і не встановив вини відповідача у завданні позивачу моральної шкоди не ґрунтуються на законі і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначено судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової") шкоди", згідно з яким, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував характер професійного захворювання позивача, пов'язаних з ними фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності",( надалі - Закон), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, беручи до уваги, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 10%, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 10000 грн. до 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2006 року змінити. Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 з 10000 грн. до 5000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання ним законної сили.