УКРАЇНА МАГДАЛИНІВСЬКІЙ     РАЙОННИЙ   СУД

Дніпропетровської   області

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ       УКРАЇНИ

4     квітня     2008р.     Магдалинівський     районний     суд     Дніпропетровської     області

у складі головуючого судді Соловйова М.  І.,   при секретарі Дровозюк О.В.,   представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.   Магдалинівка справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5,   треті особи ОСОБА_6,   ОСОБА_7 про визнання біржової угоди № 599085 від 14 липня 2006р. купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 шасі № 021611,   кузов № НОМЕР_2 недійсної у частині,   що стосується покупця ОСОБА_5,   визнання покупцем за біржовою угодою № 599085 14 липня 2006р. купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 шасі № 021611,   кузов № НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3,   визнати право власності на автомобіль НОМЕР_1 шасі № 021611,   кузов № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3,   по зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4,   треті особи ОСОБА_6,   ОСОБА_7,   ОСОБА_8,   Новомосковське МРЕО ДАІ УМВС України,   Українська товарна біржа про зобов'язання повернути належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_3 згідно технічного паспорту РСА № 465301 Новомосковського МРЕО ДАЇ від 15 липня 2006р.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006р. подружжя Галичі звернулися до суду до ОСОБА_5 про визнання біржової угоди недійсної,   визнання права на автомобіль та стягнення моральної шкоди.

26 березня 2008р. подружжя Галичі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5,   треті особи ОСОБА_6 та "ОСОБА_7  Ф." про визнання біржової угоди недійсною в частині що стосується покупця ОСОБА_5,   визнати покупцем їх,   та визнати за ними право власності на транспортний засіб,   стягнувши при цьому моральну шкоду. Посилаючись на те,   що придбали у ОСОБА_9 за особисті гроші 1600 грн. транспортний засіб,   яким користувались згідно доручення. Потім у липні 2006р.,   відповідачка уклала біржову угоду,   в звязку з чим стала власником,   не сплативши за автомобіль ні копійки. При таких обставинах прохають визнати частково угоду в частині покупця,   визнати їх покупцями та визнати право власності за ними.

У жовтні 2006р. ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_4 з позовом про зобов'язання повернути їй транспортний засіб разом з технічним паспортом.  

У травня 2007р. ОСОБА_5 звернулася з позовом не тільки до сина,   але і до невістки ОСОБА_3  ,   вказуючи третіх осіб ОСОБА_9,   ОСОБА_8  ,   Новомосковське МРЕО та Українську товарну біржу. Вона прохала витребувати майно із чужого незаконного володіння.

25 травня 2007р. ОСОБА_5 звернулася до суду з уточнюючою зустрічною позовною заявою /а. с.  121-122/.

У лютому 2008р. ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про витребування майна із чужого володіння /а. с.  202-203/.

У квітні 2008р. ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом про стягнення додатково на її користь 2500 грн. витрати з оплатою правової допомоги.

У своїх позовах вона посилається на те,  що 14 липня 2006р. разом з ОСОБА_9 поїхала до м.  Новомосковськ,  де у МРЕВ,  на прохання сина ОСОБА_4,  уклала біржову угоду,  в якій вони були сторонами. В липні 2006р. отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  в якому було вказано на право керування автомобілем ОСОБА_4 При таких обставинах,  коли виникла суперечка відносно власника транспортного засобу прохає зобов'язати сина та невістку повернути їй автомобіль,  разом з технічним паспортом та стягнути судові витрати.

Судові рішення двічі скасовувались апеляційним судом Дніпропетровської області 20 березня 2007р. /а. с.  90-92/ та 6 грудня 2007р. /а. с.  191-195/.

Вислухав пояснення сторін,  третіх осіб,  показання свідків,  дослідив матеріали цивільної справи,  суд дійшов до висновку,  що спір необхідно вирішити у такому порядку.

Копія свідоцтва про одруження /а. с.  9/ свідчить,  що ОСОБА_4 /син відповідача ОСОБА_5І./ одружився с ОСОБА_10,  про що в книзі реєстрації актів про одруження 1 грудня 2001р. зроблено запис № 56 та видано свідоцтво 1-КИ № 149936.

У судовому засіданні достовірно встановлено,  що подружжя Галичі разом з ОСОБА_9 на порушення порядку придбання транспортного засобу у власність,  передали останньому ще 17 жовтня 2003р. гроші 1600 грн за вказаний автомобіль,  отримавши від того тільки доручення на право керування,  користування та розпорядження /а. с.  14 розписка/. З того часу,  подружжя користувалися транспортним засобом на свій погляд,  ремонтуючи його за власні гроші при необхідності.

Відносно проведення ремонту транспортного засобу заявив у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 ,  який за проханням подружжя проводив ремонтні роботи.

Коли закінчувався термін доручення,  син разом з матір'ю та ОСОБА_9,  поїхали до м.  Новомосковськ Дніпропетровської області,  де у МРЕВ ДАІ ГУ УМВС Дніпропетровської області,  належним чином згідно закону п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1988г. № 1388,  з змінами від 19 квітня 1999р. № 637. Оформили спірний транспортний засіб на ОСОБА_5

Правомірність придбання транспортних засобів підтверджується угодами купівлі-продажу на товарних біржах. В звязку з чим,  нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу необов'язково.

Біржовий договір /угода/ купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 599085 від 14 липня 2006р. /а. с.  11,  26,  134/,  свідчить про те,  що ОСОБА_6 /продавець/ та ОСОБА_5 /покупець/ згідно з Законом України "Про товарну біржу",  Статуту та правил біржової торгівлі Української Товарної Біржі уклали договір про купівлю-продаж транспортного засобу М 2138 випуску 1879р. жовтого кольору. Підписи сторін затвердив керівник відділу реєстрації.

Вказана біржова угода вказана у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу РСА № 465301 /а. с.  10,  27,  123/ марки М 2138 випуску 1879р. жовтого кольору,  згідно якого власник -   ОСОБА_5,  з правом керування ОСОБА_4.

Приватний нотаріус /а. с.  43/ листом повідомив про те,  що 17 жовтня 2003р. за реєстром № 1798 посвідчив довіреність на управління /керування/ автомобілем марки М 2138,  1978р. випуску,    державний   номерний   знак   58-15   ДПЕ   від   імені   ОСОБА_6,

який діяв за довіреністю,  також посвідченою приватним нотаріусом від імені ОСОБА_12,  на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Суд звернув увагу на обставини,  що сторони в загалі не знали дійсного володаря транспортного засобу,  тому що вказували у своїх позовах на "Машталіра Миколу Федоровича",  який ніколи не був власником спірного автомобіля і ніколи не проживав за тою адресою. Власник якого вказує приватний нотаріус у дорученні - ОСОБА_12 у віці 77 років помер у смт.  Магдалинівка 28 листопада 2006р. /а. с.  226/. У справі /а. с.  136/ є довіреність приватного нотаріуса від 12 липня 2006р.,  згідно якої ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_4 експлуатувати належний йому на підставі технічного паспорту АЕ № 547523,  виданого МРЕВ Новомосковського МВВС 16 квітня 1978р. автомобіль марки М 2138,  випуску 1979р.

Маючі на руках вказану довіреність,  ОСОБА_4,  через два дні разом з матір'ю поїхав до Новомосковського МРЕВ,  де ОСОБА_9,  згідно повноважень від ОСОБА_12,  уклав з матір'ю ОСОБА_4,  угоду купівлі-продажу транспортного засобу,  яка не потребує нотаріального посвідчення.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14,  у своїх показаннях не довели доказів,  про те,  що автомобіль купувався конкретно за чиїсь гроші.

Доказів,  що за договором купівлі-продажу продажу спірного транспортного засобу по біржовій угоді від 14 липня 2006р.,  насправді куплений не покупцем,  а іншою особою,  позивачі в судовому засіданні не представили. Тому відсутні підстави для визнання згідно  ст.  234 ЦК України вказаний договір у частині,  що стосується покупця,    фіктивною угодою.

В звязку з відмовою подружжю в позові,  з них необхідно стягнути судові витрати,  які понесла ОСОБА_5,  на користь якої судом винесено рішення про зобов'язання повернути їй спірний транспортний засіб. В матеріалах справи є квитанції про сплату ОСОБА_5 грошей за розгляд справи та ГГЗ. Крім цього,  вона понесла витрати за правову допомогу у сумі 2500 грн. Загальна сума витрат складає 3164 грн. 50 коп.,  які необхідно стягнути з на користь ОСОБА_5

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  209,  212,  214-215,  218 ЦПК України,   ст.   ст.  16,  22 ч. 2,  202,  203,  204,  205 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  треті особи ОСОБА_6,  ОСОБА_7 про визнання біржової угоди № 599085 від 14 липня 2006р. купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 шасі № 021611,  кузов № НОМЕР_2 недійсної у частині,  що стосується покупця ОСОБА_5 - відмовити.

У позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  треті особи ОСОБА_6,  ОСОБА_7 про визнання покупцем за біржовою угодою № 599085 14 липня 2006р. купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 шасі № 021611,  кузов № НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відмовити.

У позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  треті особи ОСОБА_6,  ОСОБА_7 про визнання право власності на автомобіль НОМЕР_1 шасі № 021611,  кузов № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відмовити.

У позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  треті особи ОСОБА_6,  ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди 2000 грн. відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 належний їй на праві власності автомобіль М-2138 1978р. випуску державний номерний знак АЕ 4252 разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за № 078501 серія РАР Новомосковского МРЕО 15 липня 2006р.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 3164 грн. 50 коп.

Повідомити,  що особи ,  які беруть участь у справі,  зможуть ознайомитися з повним рішенням суду у суді   8 квітня   2008р. 9. 00.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом   20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295   ЦПК України.

№ 2 -130 - 08р.