№ 201/3996/15-ц

провадження 2/201/1616/2015

УХВАЛА

02 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського управління юстиції у Дніпропетровської області, комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради, про визнання права спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 березня 2015 року звернулася до суду з позовом до відповідача ПН ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського управління юстиції у Дніпропетровської області, КП “ДМБТІ” ДОР, про визнання права спільної сумісної власності.

Однак вказана позовна заява не відповідала вимогам п. п. 2, 3, 4, 5, 6 ч. 2, ч. ч. 3, 5 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2015 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути недоліки з додержанням вимог п. п. 2, 3, 4, 5, 6 ч. 2, ч. ч. 3, 5 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України.

Ухвалу судді від 17 березня 2015 року представником позивача було отримано, згідно супровідного листа, 30 березня 2015 року та з урахуванням зазначеного позивачем до суду було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, про визнання права спільної сумісної власності.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, однак в супереч вище вказаного позивач вимоги ухвали не виконав.

Крім того слід зазначити, що п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК ( 1618-15 ). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

З урахуванням зазначеного та вище викладеного та враховуючи позовну заяву подану з метою усунення недоліків у позові позивачем не було усунуто недоліки, яким не відповідала позовна заява, а саме: позивачем з урахуванням його позовних вимог (визнання права спільної сумісної власності на квартиру) не вірно було вказано ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна, тобто позивачу слід було вказати ціну позову відповідно до загальної вартості спірної квартири, а не її половини, а саме: 440  125 гривень, в зв’язку з тим, що позивач у позовних вимогах просить суд визнати за ним право спільної сумісної власності на всю квартиру, а не її частину чи інше, також з урахуванням зазначеного позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі відповідно до – п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, оскільки з урахуванням вартості майна на яке позивач просить визнати право власності він повинний був сплатити при зверненні до суду з зазначеною позовною заявою судовий збір у розмірі 3  654 гривень (максимальна ставка судового збору за подання до суду заяви майнового характеру), однак позивачем було сплачено 2  200 гривень, тобто 3  654 гривень – 2  200 гривень = 1  454 гривень (розмір несплаченого судового збору за подання позовної заяви), в зв’язку з чим позивачем не було усунуто у повному обсязі недоліки перелічені в ухвалі судді та вона не відповідає вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Позивач чи його представник з метою усунення недоліків у позові до суду заяв та документів більше не подавали та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові не зверталися, тому згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського управління юстиції у Дніпропетровської області, комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради, про визнання права спільної сумісної власності та позовну заяву подану з метою усунення недоліків у позові вважати неподаними та повернути позивачу.

Роз’яснити ОСОБА_1, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя