Справа №22ц-11840                       Головуючий у 1 інстанції Шум Л.В.

Категорія 32                                   Доповідач Братіщева Л.А.

УХВАЛА Іменем України

2006 року грудня 5 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської облаті в складі:

Головуючого - Неклеси В.І.

Суддів              Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.

при секретарі   Бондаренко І.В. за участю позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 29 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання особи такими, що втратили право користування жилим приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого району м.Кривого Рогу про вселення в квартиру, зміну умов житлового найму, визначення реєстрації недійсною і вселення незаконним,

_{встановила:}

4 квітня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеням АДРЕСА_1 згідно ст. 107 Житлового кодексу України з тих підстав, що вона з липня 1999 р. без поважних причин не проживає у вказанії квартирі. Потім позивачі уточнили позов, просили визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням згідно ст. 71 ЖК України. А в судовому засіданні позивачі,доповнивши позовні вимоги, просили суд також визнати такою, що втратила право на жиле приміщенню, ОСОБА_4.

2

ОСОБА_2 звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, Відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого району міста Кривого Рогу про вселення її з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 в спірну квартиру з тих підстав, що в червні 1998 року вона хворіла, і за період її хвороби ОСОБА_1 та його мати замінили замки на вхідних дверях, ключі ніхто не дав їй від нового замку, в квартиру її не пускають, після лікарні вона проживала з донькою в квартирі своїх батьків, а в даний час вона пішла на квартиру. Просила суд в позові виділити їй з донькою для проживання в спірній квартирі ізольовану кімнату розміром 12,4 кв.м, а тому, що відповідачка ОСОБА_3 прописана без її письмової згоди, визнати її прописку незаконною, як ї вселення, зняти з реєстрації ОСОБА_3 за цією адресою.

Рішенням суду від 21 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 задоволено частково. ОСОБА_2 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщеням в АДРЕСА_1 в решті частини в позові відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 задоволено частково, визнано реєстрацію ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 незаконною, зобов"язано Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого району м.Кривого Рогу, зняти її з реєстрації за вказаною адресою, в решті частини в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питаня про скасування рішення та постановлення нового по суті її позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, доказам, добутим в судовому засіданні, суд не з"ясував причини її відсутності в спірнії квартирі понад встановлені ст. 71 ЖК України строки, те, що вона не мала ключа від квартири, двері їй ніхто не відкривав, ОСОБА_3 вселилась в квартиру ще до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, в лютому 2000 р. у них народився син. І в такому випадку, як вона могла жити в цій квартирі.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку та обгрунтовано, у відповідності з нормами матеріального та процесуалдьного права, частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, визнав ОСОБА_2 такою, що втратила право

з

користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 та частково задовольнивши зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого району м.Кривого Рогу, визнав реєстрацію ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 незаконною, і зобов"язав Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого району м.Кривого Рогу зняти її з реєстрації за вказаною адресою.

У судовому засіданні встановлено, що згідно ордера ОСОБА_5 від 30.01.1996 р. виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної Ради м.Кривого Рогу на ім"я основного квартиронаймача ОСОБА_5 була надана трикімнатна кв.69 в буд.22 по вул.Електрозаводська в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на склад сім"ї з двох чоловік: ОСОБА_5 і її сина ОСОБА_1 - позивача по справі. 25.02.1989 р. ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_2, яка 26.02.1998 р. згідно договору найму житлової площі між основним квартиронаймачем ОСОБА_5 і ОСОБА_2 була прописана в спірній квартирі.

До липня 1998 р. ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька ОСОБА_4, 1989 року народження, проживали в спірній квартирі. В липні 1998 р. ОСОБА_5 захворіла, під час її хвороби її мати ОСОБА_6 перевезла її речі в свою квартиру, і з цього часу ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживала. 25.02.1999 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_5- мати позивача ОСОБА_1, і він залишився проживати в квартирі один до 1.10.1999 p., поки не зареєстрував шлюб з позивачкою ОСОБА_3, яка з відома ОСОБА_1 прописалася в спірну квартиру без згоди ОСОБА_2.

Відповідачка ОСОБА_2, як встановив суд, мешкала в квартирі своїх батьків з донькою, а з 2000 р. мешкає окремо в АДРЕСА_2.

Згідно ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім"ї були відсутні з поважних причин понад шести місяців, цей строк за заявою відсутього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не недала суду доказів поважності її відсутності в спорній квартирі з 1998 року, а також доказів, що відповідачі своєю неправомірною поведінкою не давали їй можливості вселитися і проживати в квартирі.

Суд вірно з"ясував, що крім звернення з позовом 16.02.1999 р. до суду про вселення її в спірну квартиру, іншого інтересу до цієї квартирі вона не проявляла, за своїм позовом в суд вона не з'явилася згідно вимог п.4 ст.229 ЦПК України, 23.06.1999 р. ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу позов ОСОБА_2 залишено без розгляду, тобто ОСОБА_2 не вживала заходів до вселення в квартиру, ухвалу суду вона не оскаржила.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам про те, що ОСОБА_2 ніколи до ОСОБА_1 з приводу відсутності в неї ключів від нових дверей квартири, які він замінив у зв"язку з крадіжкою особистого майна, що була здійснена в його квартирі, не зверталась.

Суд першої інстанції вірно з"ясував, що із свідчень допитаних у судовому засіданні' свідків вбачається, що ОСОБА_2 приїжджала в квартиру, але ніхто із свідків не сказав, що вона мала намір вселитися в квартиру, здійснювала дії, направлені на вселення, а відповідачі їй в цьому перешкоджали.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона з поважних причин була відсутня в спірній квартирі і мала намір вселитися ще до того часу, як ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Інші доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, і відповідно до ч.І ст.57 ЦПК України юридичного значення для вирішеня справи не мають.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачає.

Вирішуючи данний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов"язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процессу. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального Закону, які могли б бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 29 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набьрання нею законної сили.

Судді